9 вересня. Усвідомлення прощення гріхів

“Йому належить зростати, а мені — меншати” (Івана 3:30).ЦДБ 260.1

Мені стає сумно, коли бачу відсутність практичної релігії в нашому середовищі. Ясно виявляється своє “я”, а дух Христа не відчувається. Ми потребуємо Божественної просвіти. Нам щодня необхідно відновлювати своє посвячення Богові.ЦДБ 260.2

Чому ми не усвідомлюємо, що наші гріхи прощені? Тому що не віримо. Ми не застосовуємо на практиці настанов Христа і не привносимо Його благословенні якості в наше життя. Якби радість, захоплення і надія, якими наділяє Господь Ісус Христос, були дані багато кому з нас, це привело б до гордості і зарозумілості. Коли Ісус вірою перебуватиме в серці, тоді будуть втілюватися в життя дані Христом уроки. Ми будемо мати таке піднесене уявлення про Ісуса Христа, що втратимо своє “я” з думки. Наші уподобання зосередяться на Ісусі, наші думки спрямуються до Небес. Христос буде рости, а “я” — зменшуватися.ЦДБ 260.3

Розум слід привчати зосереджуватися на небесному. Коли душа побачить привабливість Христа, з'явиться покірність. Зосереджуючи свою увагу на досконалості характеру Христа, ми побачимо огидність гріха і вірою вхопимося за праведність Спасителя. Ми будемо розвивати чесноти, якими володіє Ісус, щоб відкривати іншим Його характер. Дивлячись на Голгофський хрест, ми не будемо прославляти себе, а постійно пам'ятатимемо про свою недосконалість та ціну, яку Небо заплатило за наше спасіння. Ми побачимо незрівнянну любов Христа.ЦДБ 260.4

Багато людей дозволяють собі зосереджуватися на своїх вадах, немовби це чеснота. Однак це заважає їм приходити до Ісуса з повнотою віри. Вони повинні відчувати свою недосконалість та гріховність, і це має спонукати їх звертатися до Спасителя, Котрий стане їхньою досконалістю і праведністю, якщо вони покаються й упокоряться. Їхня негідність — очевидний факт. Гідність Ісуса Христа — безумовна. Нехай той, хто сумнівається, буде підбадьорений надією та мужністю, оскільки в нього є Той, Хто гідний бути його Спасителем. Його єдина надія на спасіння — покластися вірою на гідність, якої він не має, але яка буде дана Ісусом Христом, нашою праведністю (Рукопис 21, 9 вересня 1889 р. Щоденник).ЦДБ 260.5