Півстоліття я була Господньою вісницею, і доки моє життя продовжуватиметься, я буду нести вісті, які дає мені Бог для Свого народу. Я не приписую собі слави; ще в молодості Господь зробив мене Своєю вісницею, аби передавати Своєму народові свідчення підбадьорення, застереження і викриття. Шістдесят років я спілкувалася з небесними вісниками, постійно навчаючись посилатися на Божественні істини і на той шлях, яким Бог постійно діє, щоб вивести душі з хибної стежки до Божого світла...ЦДБ 72.2

Я люблю Бога, я люблю Ісуса Христа, Божого Сина, та відчуваю велику зацікавленість і співчуття до кожної душі, яка вважає себе Божою дитиною. Я сповнена рішучості вірно служити, доки Господь береже моє життя, не падати духом і не розчаровуватися.ЦДБ 72.3

Однак протягом місяців я сильно страждала через тих, хто прийняв вигадки сатани [пантеїстичне вчення — див. Свідчення, т. 8, с. [255-304]] та передає їх іншим, тлумачачи в різний спосіб, аби знищити довіру до євангельських вістей для цього останнього покоління і до особливої роботи, яку Бог доручив мені звершувати. Мені немає потреби виправдовуватися в тому, що я робила. У своєму житті постійно одержую доказ чудової підтримки — силу Божу, що діє на мої тіло й душу, які я присвятила Господу. Я не належу собі; я куплена за дорогу ціну і настільки впевнена в керівництві Господа в моєму житті, що можу засвідчити про Його щедру благодать. Я люблю Господа, я люблю мого Спасителя, моє життя повністю в руках Бога. І поки Він підтримує мене, я буду нести рішуче свідчення.ЦДБ 72.4

Навіщо мені скаржитися? Господь так багато разів підіймав мене з ліжка хвороби, так дивовижно підтримував мене, що я ніколи не можу засумніватися. У мене так багато безпомилкових доказів Його благословень, що я просто не можу сумніватися. Це Він дає мені можливість легко й вільно говорити перед великою кількістю людей (Лист 86, 8 березня 1906 р. Пастору Г. І. Батлеру, президенту Південної Уніонної Конференції).ЦДБ 72.5

7 березня. Відчиніть вікна душі

9 березня. Ідіть у правильному напрямі