7 січня. Цінуйте обітниці

“Не служіть тільки про людське око, як ті підлабузники, але як раби Христа: виконуйте Божу волю щиро, охоче служіть, як Господеві, а не як людям” (Ефес. 6:6, 7).ЦДБ 10.1

Звершуючи працю усього свого життя, будемо ж намагатися постійно відповідати на молитву Христа про те, щоб ми були єдиними одне з одним та з Ним. Перед тим, як щось зробити, запитаймо себе: “Чи буде це до вподоби моєму Спасителеві? Чи узгоджується це з Божою волею?” Усвідомлення того, що ми виконуємо справу Христа в нашому повсякденному житті, додасть святої гідності щоденній праці. Усе, що ми робимо, слід робити сумлінно, аби прославити Господа. Таким чином ми покажемо світові, що може здійснити християнство для грішних людей, постійно наділяючи їх усе більшою ефективністю для служіння в цьому житті та готуючи їх до вищого життя в майбутньому світі (Рукопис 1, 7 січня 1903 р., “Заклик”).ЦДБ 10.2

Слава Господу! Сьогодні я спала до четвертої години. Це не було звичайним пробудженням під час нічного сну. Це було для мене великим благословенням, за яке я дякую. Мене пригнічував важкий тягар, поки я думала про духовний стан Божого народу, котрий далеко не завжди використовує свої переваги. Я лежала, не змикаючи очей, і благала мого Небесного Спасителя прийти нам на допомогу і поставити вісників, які проголошуватимуть вістку рішуче й по суті. “Твоє Слово — то істина” (Івана 17:17). Я прагну фізичного зміцнення і сили, щоб мої уста говорили від повноти серця, керованого Святим Духом.ЦДБ 10.3

Часто в нічному видінні я звертаюся до великих груп і неодноразово закликаю: “Отже, коли ви з Христом воскресли, то шукайте горішнього — того, де Христос сидить праворуч Бога. Думайте про горішнє, — не про земне. Адже ви померли, і ваше життя поховане з Христом у Бозі. Коли з'явиться Христос — ваше життя, тоді й ви з'явитеся з Ним у славі” (Колос. 3:1-4).ЦДБ 10.4

Яку щедру обітницю дано нам! Давайте ж покажемо, що ми цінуємо ці обітниці та працюємо у згоді з ними, аби бути принаймні ревними і вдячними за таке запевнення. Показати, що ми шукаємо горішнього, — ось що необхідно для нашого блага і блага всіх, з ким будемо спілкуватися, виконуючи нашу роботу (Рукопис 173, 7 січня 1905 р. Щоденник).ЦДБ 10.5