10 квітня. Сльози Христа

“До Своїх Він прийшов, та Свої Його не прийняли” (Івана 1:11).ЦДБ 105.1

Той, Хто викупив людство власною кров'ю, розглядає будь-яку образу, спричинену Його дитині, як заподіяну Йому. Його Закон має оточити Божественною захисною огорожею кожну душу, що довіряє Йому.ЦДБ 105.2

Коли Христос висловлював докори або звинувачення, вони завжди супроводжувалися словами найглибшого смутку...ЦДБ 105.3

Безпосередньо перед Своїм розп'яттям Він дивився на місто Єрусалим і плакав над ним, кажучи: “Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для твого миру!” (Луки 19:42). Потім Він замовк. Коли Христос та учні зійшли на вершину Оливної гори, учні, задивившись на Єрусалим, були готові вибухнути радісними вигуками, але раптом побачили, що їхній Учитель замість того, щоб радіти, відчував страждання, а на Його очах блищали сльози.ЦДБ 105.4

Місія Христа наближалася до кінця, і Він знав: коли це відбудеться, час випробування, відведений для Єрусалима, завершиться. Однак Він зволікав проректи фатальний кінець. Протягом трьох років Спаситель ходив, шукаючи плоду, і не знайшов. Протягом цих років Його душа прагнула до однієї мети — проголосити Своєму невдячному, неслухняному народові урочисті застереження й милостиві запрошення Небес. Він дуже хотів, щоб народ прийняв Його слова.ЦДБ 105.5

Як доброзичливо Він запрошував їх! Як ревно працював, аби збудити в їхніх серцях розуміння, що Він був єдиною надією Ізраїлю, обіцяним Месією!.. Справою Його життя було переконувати Свій неслухняний народ у тому, що Він був їхньою єдиною надією. Господь носив їх у Своєму серці, Він робив усе можливе для їхнього спасіння. Однак при завершенні Своєї роботи у світі Він був змушений із сумом та сльозами сказати: “Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя”.ЦДБ 105.6

Над Єрусалимом збиралися хмари Божественного гніву. Христос уже споглядав обложене місто, бачив його загибель. Голосом, в якому відчувалися сльози, Він вигукнув: “Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для твого миру! Тепер же це сховано від очей твоїх” (в. 42).ЦДБ 105.7

Я пропоную це слабке зображення... тим, хто сьогодні прямує тим самим шляхом, відмовляючись від вістки про Божу благодать (Лист 317a, 10 квітня 1905 р. Дорогим братам, учасникам медико-місіонерської роботи).ЦДБ 105.8