11 квітня. Божа велич

“Господи, Боже Саваоте, — хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкіллі Твоїм! Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш” (Псал. 89:9, 10).ЦДБ 106.1

Учора брат Чарльз Чіттендон узяв декого з нас на своїй парусній яхті в океан. Увесь день ми провели на воді і на березі. Відпливши від Золотих воріт, ми попрямували в океан... Хвилі були високими, і яхту сильно кидало вгору і вниз... Нас обливало бризками. Пильний капітан віддавав накази, а руки матросів слухняно підкорялися. Дув сильний вітер, і я ніколи в житті не одержувала більшого задоволення, ніж цього разу.ЦДБ 106.2

Сьогодні я збиралася писати про Христа, Котрий іде морем і заспокоює бурю. О, як ця сцена хвилює мене!.. Мої думки зосереджені на величі Бога та Його ділах. Він тримає вітри у Своїй руці, Він контролює води. Ми, обмежені істоти, були лише крупинками перед очима Бога на неосяжних глибоких водах Тихого океану, однак від Його прекрасної слави були послані небесні ангели, щоб охороняти цю маленьку парусну яхту, яку кидало хвилями...ЦДБ 106.3

Як живо я уявляю собі човен з учнями, якого кидають хвилі. Ніч була такою темною і бурхливою, а їхнього Господа не було поруч із ними. Море сильно хвилювалося, дув супротивний вітер. Однак якби Ісус, їхній Спаситель, був з ними, вони почувалися б у безпеці. Усю довгу виснажливу ніч вони налягали на весла, намагаючись плисти проти вітру та хвиль, і тепер учнів охопили передчуття небезпеки і жах. Це були сильні люди, звиклі до труднощів і ризику, — люди, яких було нелегко залякати небезпекою.ЦДБ 106.4

Вони розраховували взяти свого Спасителя на борт човна в призначеному місці, але як без Нього дістатися до цього місця? Усі зусилля здавалися марними. Сила веслярів вичерпувалася, а немилосердний шторм не вщухав, натомість з люттю хльостав хвилями, неначе бажаючи поглинути човен і людей. О, як вони бажали втручання Ісуса!ЦДБ 106.5

У годину найбільшої небезпеки, коли вони залишили будь-яку надію, серед спалахів блискавок у четверту сторожу ночі вони побачили Ісуса, Котрий ішов по воді. О, значить Ісус не забув їх! Його уважне око з ніжним співчуттям і лагідною любов'ю спостерігало за ними під час усієї цієї жахливої бурі. В їхній найбільшій потребі Він був близький до них [Лист 5, 11 квітня 1876 р. Джеймсу Уайту].ЦДБ 106.6