18 січня. Жива вода

“Всі пили той самий духовний напій, бо пили з духовної скелі, що йшла слідом за ними, а та скеля був Христос” (1 Кор.10:4).ЩМП 23.1

Христос поєднує в Собі два символи: Він — Скеля і Жива Вода.ЩМП 23.2

Біблія часто вдається до цих прекрасних і глибоко символічних ілюстрацій. За багато століть до приходу Христа Мойсей вказував на Нього як на скелю спасіння для Ізраїлю. Псалмист називає Його “Мій Спаситель”, “Скеля сили моєї”, “Скеля, що вища від мене”, “Скеля мешкальна”, “Скеля серця мого”, “Скеля притулку мого”. У Давидових псалмах Христова благодать представлена в образі прохолодної, “тихої води” серед зелених пасовищ, на які Небесний Пастир провадить Свою отару. “Ти, — говорить він, — напуваєш їх з потоку Своїх солодощів, бо в Тебе джерело життя”. А премудрий Соломон звіщає: “Джерело премудрості — текучий потік”. Для Єремії Христос — “джерело живої води”, для Захарії — “джерело... для змиття гріха й нечистоти”.ЩМП 23.3

Ісая описує Христа як “вічну твердиню”, “тінь високої скелі на спраглій землі”. Він записав дорогоцінну обітницю, викликаючи в уяві картину живого потоку для Ізраїлю: “Убогі та бідні шукають води, та її немає, язик їхній від спраги висихає, — Я, Господь, їх вислухаю, Бог Ізраїлю, не залишу їх!”. “Бо виллю воду на спраглу землю, а потоки на суходіл”. “Бо води в пустелі заб'ють джерелом, і в степу потоки”. До кожного звернений заклик: “О, ви всі спрагнені, — йдіть до води”. На останніх сторінках Святого Письма чується ніби відлуння цього заклику. Ріка води життя, “ясна, мов кришталь”, тече від престолу Бога й Агнця; милостивий заклик лунає через усі віки: “Хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай бере воду життя даром!” (Патріархи і пророки, c. 393; П.Зак.32:15; Псал.18:3; 62:8; 61:3; 71:3; 73:26; 94:22; 23:2; 36:9, 10; Прип.18:4; Єрем.2:13; Зах.13:1; Ісаї 26:4; 32:2; 41:17; 44:3; 35:6; 55:1; Об'явл.22:1, 17).ЩМП 23.4