17 серпня. Могутній Визволитель

“Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам'ятає!” (Ісаї 43:25).ЩМП 241.1

Протягом цілого дня Господь Бог в особі Ісуса Христа простягає Свої руки, запрошуючи всіх знеможених і обтяжених. Він приймає всіх. Він усіх вітає. Він нікого не відкидає. Його слава і гідність виявляється у прощенні найбільшого грішника, коли той приходить до Нього з покаянням. Він віднімає здобич у сильного і звільняє полоненого. Він виймає головешку з вогню. Він опускає золотий ланцюг Своєї милості в пучину людських вад і провин і повертає знедолені душі, які загрузли в гріху, до нового життя. Проте, зі свого боку людині необхідно теж виявити бажання прийти до Христа і співпрацювати з Ним у справі спасіння своєї душі, використовуючи дані їй Богом можливості. Господь не примушує нікого. Незаплямований шлюбний одяг Христової праведності приготований для грішника, але якщо він відмовиться від нього, то загине (Лист 22, 1892 р.).ЩМП 241.2

Кров'ю Христа можна стерти всі записи про минулі гріховні справи і думки, і тоді лист нашого життя стане чистим і білим. “Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть, як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!” (Ісаї 1:18)...ЩМП 241.3

Слова, які виходять з уст Ісуса: “Прощаються тобі твої гріхи!” (Матв.9:2), містять для нас усе. Він говорить: Я підняв твої гріхи на Голгофський хрест. Христос бачить весь наш смуток. Його рука спочиває на голові кожної розкаяної людини. Як наш особистий Спаситель, Він стоїть перед престолом Небесного Отця, заступаючись за нас. Лагідне і покірне серце разом з прощенням і помилуванням отримує повноту радості і прагнення до нового життя...ЩМП 241.4

Ми можемо бути такими ж чуйними і співчутливими до інших людей, які ще блукають у лабіринті гріха, як і Він до нас. Нам належить з ніжністю відкривати іншим благодать Христа, явлену нам. Найбільша любов до тих людей, які все ще знаходяться під керівництвом сатани, сповнить нашу душу. Необхідно, щоб у серці і житті кожного віруючого примножувався Христос, щоб жити Його життям, несучи благословення і світло, відкриваючи надію, мир і радість іншим серцям (Лист 120, 1893 р.).ЩМП 241.5