29 серпня. Провині немає виправдання

“Знаємо, що кожний, хто народився від Бога, не грішить. Бо хто народився від Бога, береже себе, і лукавий не торкається його” (1 Івана 5:18).ЩМП 253.1

Багато людей не в змозі усвідомити Господні вимоги. Вони заявляють, що є синами і дочками Божими, але не поводяться, як Божі діти. Вони стверджують, що через людську слабкість можна вибачити їхні згубні звички, які вони мали, коли служили під чорним прапором князя темряви. При цьому вони заявляють, що це у них просто “такий характер”... Свої згубні спадкові риси характеру вони вирішили зберегти, як своїх ідолів.ЩМП 253.2

Коли людина насправді пережила навернення до Бога, її колишні згубні нахили зникають завдяки впливу Ісуса Христа на серце, і вона стає новою особою. Ті, хто заявляють про свою вірність Христу, повинні розвивати в собі звичку опиратися гріху, подібно до того, як чинив Даниїл у вавилонському палаці. Він знав, що Бог є його силою і щитом, його охороною. Серед розбещення, що оточувало його, він оберігав себе від тих сцен і музики, які могли привабити його і ввести в спокусу. Недивлячись на те, що службові обов'язки вимагали його присутності на бенкетах правителя серед непомірності і низького поклоніння ідолам, він виробив у собі звичку тихої молитви і завдяки цьому Божа сила охороняла його від гріха. Коли ми підносимо свої думки до Бога, це завжди буде незмінно приносити нам благословення, де би ми не знаходилися... Тому дуже важливо розвивати в собі звичку постійно роздумувати про Викупителя світу... Могутній Бог завжди може і бажає допомагати нам у боротьбі з гріховними звичками і нахилами. Ісус віддав Своє життя, щоб кожна душа повною мірою могла отримати Його милостиву допомогу...ЩМП 253.3

Дорогий брат і сестра, чи приймеш ти у своєму серці рішення ніколи більше не виправдовувати свою недосконалість, кажучи: “нічого не поробиш, у мене такий характер”? Нікому не слід заявляти: “Я не в силах змінити свої багаторічні звички й успадковані нахили”.ЩМП 253.4

Істину належить прийняти всім своїм серцем і розумом, і тоді вона освячуватиме наш характер. Вона очистить і прославить наше життя, вона зробить нас достойними ввійти до небесних осель, які Ісус готує для тих, хто любить Його (Наставник молоді, 7 червня 1894 р.).ЩМП 253.5