24 вересня. Хвала, що тече неначе потоки

“То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній, вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою” (Псал.92:2, 3).ЩМП 280.1

Коли ми приймаємо істину, наша душа наповнюється почуттям великої милості і безмірної Божої любові. Якщо раніше, стикаючись із труднощами, ми нарікали, то тепер з наших вуст і сердець підноситиметься хвала, а невдоволенню не залишиться місця. Господь проявив Свою велику милість, незмінну любов і силу, визволивши нас. Ми будемо говорити про вірність люблячого Бога, істинного, ніжного, співчутливого Пастиря Своєї отари, Який пообіцяв, що ніхто не буде викрадений з руки Його. Мова серця перестане висловлювати егоїстичні скарги і нарікання, оскільки з вуст істинно віруючих у Бога виходитиме тільки хвала подібна до чистих, швидких вод потоку...ЩМП 280.2

Господь сповнений багатств. У Нього необмежені можливості. Тільки через брак віри, нашу прив'язаність до земного, наші дріб'язкові розмови, а часом і наше невір'я темні хмари збираються навколо нас...ЩМП 280.3

На Небі знаходиться Божий Храм. Його сходи встелені славою, призначеною для кожної церкви, яка любить Бога і дотримується Його Заповідей. Нам необхідно вивчати Його істину, розмірковувати над нею і молитися. Тоді ми будемо мати духовний зір, який допоможе нам побачити внутрішні двори цього небесного Храму. Ми почуємо мелодії вдячних гімнів, які співає небесний хор навколо Божого престолу. Коли Сіон встане і засяє, його промені будуть проникати всюди, і чудові пісні хвали й подяки лунатимуть у зібранні святих. Нарікання, скарги і плач з приводу незначних труднощів і розчарувань видадуться нам такими малозначними... Коли ми помажемо свої очі золотою маззю, то побачимо славу, яка була схована від наших очей. Наша віра проникне через пекельні тіні сатани, і ми побачимо нашого Заступника, Який підносить фіміам Своїх заслуг ради нас... (Лист 138, 1897 р.).ЩМП 280.4

Будемо ж підносити хвалу Богові тут, на землі, об'єднавшись із небесним сонмом святих ангелів. Так ми будемо представляти оточуючим Божу істину в її справжньому світлі як джерело сили й опору для всіх, хто вірить у неї (Лист 138, 1897 р.).ЩМП 280.5