9 грудня. Чому Господь затримується?

“Це одне хай не буде приховане від вас, улюблені: один день у Господа — мов тисяча років, а тисяча років — немов один день! Не бариться Господь з обітницею, хоч це деякі вважають за зволікання, але е довготерпеливий до нас, не бажаючи, аби хтось загинув, а щоб усі прийшли до каяття” (2 Петр.3:8, 9).ЩМП 359.1

Я розпочала свою працю з 1843-1844 років. Я така вдячна Господу за те, що Він продовжив час для більш діяльної місіонерської роботи, такої необхідної у справі спасіння мешканців наших міст! Наш мудрий Небесний Отець приніс незрівнянну жертву, віддавши Свого Єдинородного Сина за наші гріхи! Він пожертвував Ним для викуплення нашого світу, щоб ми через благодатні заслуги Його Сина могли прийняти Боже Слово і приготуватися до великої події — Його Другого приходу. Те, що викликало у церкви такий смуток і розчарування під час очікування Його приходу, згодом стало причиною подяки Богові за затримку. Тепер Божі ангели готують шлях, щоб істина досягла всі народи.ЩМП 359.2

Бог бажає, щоб тисячі людей у містах, селищах і на шляхах почули вістку застереження. Чи готові ми сповіщати її? Чи розуміємо ми, що світ необхідно попередити? Потрібно провести серйозну євангельську роботу в містах. Нам необхідно здійснити велику справу. Є ще багато людей, яким належить почути останню Божу вістку застереження для нашого грішного світу. У нас немає часу відкладати цю роботу на майбутнє, бо сатана робить усе можливе для знищення людських душ.ЩМП 359.3

Я вдячна Богові за Його довге і милостиве терпіння. Цю вістку вже почули в багатьох країнах. Ця вістка є всесвітньою. Для того щоб охопити Трьохангельською вісткою наші міста, необхідна найстаранніша праця з нашого боку. Ми мали нагоду відкрити Божественне світло для багатьох тисяч людей, які з радістю прийняли істину і пожертвували свій час і засоби для зведення санаторіїв і церков у всіх частинах Америки. Були засновані школи і відкрилися нові поля в нових країнах. Іноді робота рухалася дуже повільно, тому ми маємо потребу у дії Святого Духа, щоби ще багато міст і сіл почули останню вістку застереження... (Рукопис 62, 1896 р.).ЩМП 359.4