12 травня. Святий Слухач

“Бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш, те все!” (Псал.139:4).ЩМП 141.1

Кожної миті нам необхідно усвідомлювати, що Господь близький до нас, що Він бачить усе, що ми робимо, і чує всі слова, які ми вимовляємо... Пусті, світські і нехристиянські розмови можна порівняти з чужим вогнем, до якого Бог не має жодного відношення. Голосний, неконтрольований сміх свідчить про те, що така людина не шанує Бога у своїй душі, адже це показує, що у її серці немає істини. Своїми пустими словами і нехристиянським поводженням ми безчестимо Бога і губимо душі не тільки свої, але й тих, з ким спілкуємося.ЩМП 141.2

Коли життя є фіміамом Божої милості, то в ньому не буде місця виявам легковажності і душевної пустоти, адже Христос залишив нам гідний приклад для наслідування. Справжня радість і вплив будуть виходити від усіх, хто любить Бога і виконує Його Заповіді. Це стане переконливою силою й сприятиме наверненню. “Зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння” (Филп.2:12), — підкреслює апостол. Чому зі страхом і трепетом? Щоб ніхто із вас своєю легковажністю, пустими розмовами, жартами, іронією не представляв святу віру хибно, щоби в оточуючих не склалося враження, що істина, яку ви сповідуєте, не має освячуючого впливу на ваш характер (Наставник молоді, 14 липня 1898 р.).ЩМП 141.3

Як послідовникам Христа, нам слід говорити такі слова, які би підтримували і надихали кожного з нас у християнському житті. Нам потрібно значно більше говорити про дорогоцінні досвіди, які ми переживаємо в нашому духовному житті, і зосереджуватися на милості й доброті нашого Бога, на безмірних глибинах любові Спасителя. Наші слова мають бути словами хвали і вдячності. Якщо розум і серце сповнені Божої любові, то це відображатиметься і в наших розмовах... Піднесені думки, благородні прагнення, ясне сприйняття, істини, самовіддані наміри, спрага благочестя і святості принесуть свій плід. Цей плід виявиться у словах, які будуть свідчити про те, що дорогоцінне зерно істини перетворююче діє в характері християнина. Коли ми підносимо Христа у своїй мові, тоді набуваємо сили для навернення душ для Нього (Наочні уроки Христа, c. 236).ЩМП 141.4