Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents

Звеличуйте Ісуса Христа

 - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    17 травня. Принцип любові, що явлений у Законі

    “Ми любимо Його, бо Він раніше полюбив нас” (1Йоан.4:19).ЗІХ 139.1

    Покаяння не можна вважати щирим, якщо воно не викликатиме змін у житті. Коли ж грішник повернув узяте у заставу, віддав украдене, визнав гріхи, почав любити Бога і ближніх, то він може бути впевненим у тому, що перейшов від смерті до життя.ЗІХ 139.2

    Коли ми — блудні та грішні діти — приходимо до Христа і отримуємо Його прощаючу благодать, наші серця сповнюються Його любов'ю. Тоді жоден тягар не буде для нас важким, бо ярмо, котре покладає Христос, — легке. Обов'язки перетворюються на радість, а жертовне служіння — на насолоду. Шлях, раніше оповитий темрявою, освітиться промінням Сонця Праведності.ЗІХ 139.3

    Краса характеру Христа виявлятиметься у Його послідовниках. Христос з радістю виконував Божу волю. Любов до Бога, палке бажання прославити Його були рушійною силою життя Спасителя. Любов надавала усім Його вчинкам особливої краси і благородства. Любов походить від Бога. Вона не може народитися в неосвяченому серці. Любов живе лише там, де владарює Ісус: “Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив” (1Йоан.4:19).ЗІХ 139.4

    У серці, відродженому Божою благодаттю, любов є рушійною силою усіх вчинків. Вона змінює характер, оволодіває думками, підкоряє пристрасті, вгамовує ворожнечу і облагороджує почуття. Любов, викохана в серці, робить життя щасливим, благотворно впливає на оточуючих людей.ЗІХ 139.5

    Існують дві небезпеки, яких повинні стерегтися діти Божі, а особливо ті, що недавно навчилися покладатися на Його благодать. Насамперед, як вже згадувалось, не слід розраховувати, що власними вчинками можна досягти згоди з Богом. Хто думає стати святим, дотримуючись Закону власними силами, береться за неможливе. Усе, що людина може зробити без Христа, заплямоване самолюбством та гріхом. Лише благодать Христова, котру ми отримуємо через віру, може зробити нас святими.ЗІХ 139.6

    Протилежна, але теж небезпечна помилка полягає у тому, що нібито віра в Христа звільняє людей від виконання вимог Божого Закону; оскільки ж ми можемо бути причетними до благодаті Христової лише через віру, наші вчинки не мають жодного відношення до нашого відкуплення.ЗІХ 139.7

    Однак зверніть увагу на те, що послух — це не тільки формальне виконання вимог, а й служіння з любові. Закон Божий є виявленням Його природи. Він є втіленням великого принципу любові, тому лежить в основі божественного правління на небі і на землі. Якщо серце оновлене за зразком Божого, а в душі перебуває божественна любов, то чи не будемо виконувати Його Закон? Коли любов опановує серце і оновлена людина стає все більше подібною до свого Творця, тоді здійснюється обітниця Нового Заповіту... Послух, тобто служіння і вірність, засновані на Любові, є вірною ознакою того, що ми належимо Христові (Дорога до Христа, c. 44-45).ЗІХ 139.8

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents