16 червня. Смиренний шукач може навчитися

“Дороги Твої дай мені пізнати, Господи, стежками Своїми мене провадь” (Псал.25:4).ЗІХ 169.1

Відкриття — це не творіння і не винахід чогось нового, але виявлення того, що стало відомо людям з того моменту, як воно відкрилося. Великі і вічні істини, що містяться в Євангелії, відкриваються за допомогою старанного вивчення і упокорення себе перед Богом. Ми маємо Божественного Учителя, Який керує думками смиренного шукача істини, і під керівництвом Святого Духа йому відкриваються істини Слова. Тільки таким чином наставлений на всяку істину може мати відповідне і грунтовне її пізнання. Ми можемо розуміти Слово Боже за допомогою Духа Святого, Яким Бог наділяє нас. Нам дане напучування шукати істину як захований скарб.ЗІХ 169.2

Господь відкриває розуміння істинного шукача. Святий Дух дає можливість людському розуму зрозуміти істини Божого відкриття, а душі дається Божественне світло. Очі відкриваються, щоб бачити правдивий скарб, а розум починає усвідомлювати славу кращого світу. Душа тягнеться до дивного Ісуса Христа (Рукопис 59, 1906 р.).ЗІХ 169.3

Ісус був найвеличнішим Учителем із усіх, відомих світові. Він розкривав істину ясними, переконливими словами, використовуючи найбільш влучні і найвиразніші ілюстрації. У Своїх Божественних настановах Він ніколи не використовував дешевих символів і прикладів, не намагався потурати людській зацікавленості, яку захоплює лише якась сенсація. Він не зводив святі істини на рівень буденності... Його слова були чистими і піднесеними... Він не применшував істину, аби пристосувати її до людини у її гріховному становищі, не занижував ідеалу праведності у зв'язку з деградацією людини, але “понизив Себе аж до смерті, і смерті хресної” (Филип.2:8), аби врятувати людство, що внаслідок гріха так низько впало. Він не ставив за мету Своєю смертю скасувати Божий Закон. Навпаки, Ісус наголошував на непорушності його священних вимог. Його метою було “звеличити і прославити Закон” (Ісая 42:21), щоб кожний, хто дивиться на Голгофський хрест із піднесеною на ньому Жертвою, бачив непорушний аргумент досконалої правдивості Закону...ЗІХ 169.4

Він звільнив вічну істину від помилок і звелів їй сяяти у всьому її блиску небесною славою. Ісус підняв істину на висоту, щоб, подібно до сонячного світла, вона могла розігнати моральну пітьму... Ісус повернув істині, яка була зневажена, її царственне місце, наділивши її значущістю і гідністю. Христос Сам був Істиною і Життям (Рев'ю енд Геральд, 6 серпня 1895 р.).ЗІХ 169.5