Життя пастиря — це важка праця і постійні турботи. Він був зобов'язаний вдень і вночі пильнувати отару. Всюди блукало багато диких звірів, які нерідко сміливо нападали на безборонні отари овець та великої рогатої худоби і завдавали значної шкоди. Хоч Яків мав багато слуг, які допомагали йому доглядати худобу, власну й Лаванову, однак відповідальність за тварин лежала на ньому. В деякі місяці року він був зобов'язаний вдень і вночі перебувати з отарами, аби уберегти їх посушливої пори від падежу через відсутність води і не дати замерзнути під час великих нічних морозів. Їхнім отарам також загрожувала небезпека нечесних пастухів, які збагачувалися за рахунок крадіжки худоби в сусідів.ЗІХ 184.2

Життя пастуха було сповнене турбот. Він не міг бути добрим пастирем, якщо не був милостивою, мужньою і надійною людиною. Яків був головним пастирем і мав підлеглих слуг. Пастиреначальних вимагав від тих, кому довіряв опікуватися отарою, строгої звітності, особливо якщо в них не все було гаразд. Якщо з отари пропадали тварини, пастиреначальник зазнавав збитків.ЗІХ 184.3

Ставлення Христа до Свого народу подібне до ставлення пастиря. Ісус бачив, що після гріхопадіння Його вівці перебувають у жалюгідному становищі, що вони близькі до загибелі. Він залишив честь і славу батьківського дому, щоб стати Пастирем і врятувати... заблудних овець, яким загрожує загибель. Його добрий голос покликав їх до Своєї отари — безпечного, надійного сховища від грабіжників, укриття від пекучої спеки і захисту від холодних вітрів. Він постійно турбувався про добробут Своїх овець: підтримував слабких, годував голодних, ягнят брав на руки ї пригортав до грудей. Його вівці люблять Його. Він іде попереду Своєї отари, вівці чують Його голос і прямують за Ним. “За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу”. Христос говорить: “Я Пастир добрий! Добрий пастир покладає життя своє за овець” (Йоан.10:5, 11).ЗІХ 184.4

Христос — Пастиреначальник. Він доручив пастирям піклуватися про отару. Він бажає, щоб пастирі ставилися до Його овець з такою самою дбайливістю, як і Він; щоб вони завжди відчували відповідальність за доручену їм справу... Якщо пастирі наслідуватимуть Його приклад самовідданості, отара під їх опікою процвітатиме... Вони постійно працюватимуть для благополуччя отари (Духовні дари, т. 3, c. [122-124]).ЗІХ 184.5

30 червня. Втілюючи Слово Боже в життя

2 липня. Христос — Двері