18 січня. Слухняний земним батькам Син

“Але умалив Себе Самого, прийняв образ раба, ставши подібним до людини, і з вигляду став як чоловік. Він понизив Себе, бувши слухняним аж до смерті, і смерті хресної” (Филип.2:7-8).ЗІХ 20.1

Яким же великим було приниження Божого Сина через проживання у погорджуваному нечестивому місті Назареті! Для найсвятішого місця на Землі було б найвищою честю, якби Відкупитель світу прожив там хоча б один рік. Палаци царів прославилися б навіки, якби приймали у них Христа. Та Відкупитель світу обминув царські палаци і близько тридцяти років жив у скромному гірському селищі, чим прославив нечестивий Назарет.ЗІХ 20.2

Відкупитель світу часто мандрував пагорбами і горами, рівнинами і долинами. Він насолоджувався чудовими краєвидами, полюбляв дивитися на поля, прикрашені чудовими квітами, слухати спів пташок і співати разом з ними їхні щасливі похвальні пісні. Він усамітнювався для молитви, йдучи в гори та гаї, і часто цілі ночі проводив у спілкуванні зі Своїм Отцем...ЗІХ 20.3

Незважаючи на святу місію Христа, на Його високі свідомі стосунки з Богом, Він не цурався практичних життєвих обов'язків. Хоча Христос був Творцем усього світу, однак Він визнавав Свій обов'язок перед земними батьками; за Своїм обов'язком та бажанням земних батьків Він повернувся з ними після свята Пасхи з Єрусалима і був слухняний їм.ЗІХ 20.4

Ісус корився батьківському авторитетові і, визнаючи обов'язки сина, брата, друга і громадянина, Він виконував їх з повагою і шанобливістю. Ісус був величчю неба, видатним Повелителем Всесвіту. Ангели з радістю корилися Йому. Тепер же Він був добровільним слугою, усміхненим слухняним сином.ЗІХ 20.5

Ніщо не могло перешкодити Йому сумлінно виконувати Свій синівський обов'язок. Ісус не прагнув чимось вирізнитися серед інших молодих людей або говорити про Своє небесне походження. Навіть друзі і рідні Христа, серед котрих проходило усе Його життя, не зауважували особливих ознак Його божественності. Христос був спокійним, самовідреченим, ніжним, радісним, добрим і завжди слухняним. Він уникав показного, але був твердий, як скеля, коли йшлося про принципи...ЗІХ 20.6

З тих небагатьох слів, присвячених Його дитинству і юнацтву, батьки й діти можуть отримати важливий урок: чим спокійніше і непомітніше протікає період дитинства та юнацтва, чим більше він природний і вільний від штучного забарвлення, тим безпечніший він для дітей і сприятливіший для формування чистого характеру, природної простоти і справжньої моральної гідності (Молодіжний керівник, лютий 1873 р.).ЗІХ 20.7