31 січня. Огорнуті Його любов'ю

“І живіть в любові, як і Христос полюбив вас, і приніс Себе Самого за пас у дар і жертву Богові на приємні пахощі” (Ефес.5:2),ЗІХ 33.1

Світ, на який зазіхнув сатана і поневолив його своєю жорстокою владою, Син Божий прийняв в обійми Своєї любові, знову з'єднавши його з престолом Єгови. Херувими, серафими і численні мешканці безгрішних світів складали Богові й Агнцеві свої славослів'я, бо була здобута перемога. Вони раділи, бо відкрився шлях для спасіння родові людському; земля буде звільнена від прокляття гріха. Наскільки ж більше повинні радіти ті, до кого виявлена ця дивовижна любов!ЗІХ 33.2

То чи ж можемо ще сумніватися, почуваючи себе сиротами? Ісус прийняв людську природу задля порушників Закону; Він уподібнився до нас, аби ми отримали вічний спокій і впевненість...ЗІХ 33.3

Зробіть же перший кров до Бога, пізнайте і повірте в “любов, що Бог її має до нас” (1Йоан.4:16); ця любов вабить людей до Нього. Пізнавши любов Божу, ми зрікаємося самолюбства. Називаючи Бога своїм Отцем, ми визнаємо усіх Його дітей своїми братами. Ми усі — члени однієї великої людської родини. Кожен з нас повинен молитися за ближніх, як за себе. Той, хто просить благословення лише для себе, молиться неправильно.ЗІХ 33.4

Ісус підкреслює, що безмежний Бог дає нам перевагу наближатися до Нього, називаючи нашим Отцем. Замислимося над тим, що це означає! Ще ніколи земні батьки не опікувалися так ревно своєю заблудною дитиною, як наш Творець піклується за грішників. Жодна людина ще не закликала грішника до покаяння з такою любов'ю і ніжністю. Бог живе у кожній оселі, чує кожне слово, вислуховує усяку молитву, знає розчарування і сум кожної душі, спостерігає за тим, як ми ставимося до батька, матері, сестри, брата і сусіда. Він піклується про нас; Його благодать, любов і милість постійно задовольняють наші потреби.ЗІХ 33.5

Але називаючи Бога своїм Отцем і визнаючи себе Його дітьми, ми повинні підкорятися Його мудрості та бути слухняними у всьому, знаючи, що Божа любов незмінна. Нам потрібно прийняти Його план щодо нашого життя. Як діти Божі, будемо шанувати Отця, Його сім'ю і Його справу; усе це має стати для нас головним. Ми будемо радіти і пишатися тим, що маємо зв'язок з Отцем і усіма Його дітьми. Ми з радістю зробимо усе, що служить на славу Йому і для добра ближнього, яким би незначним воно не здавалося в наших очах (Небесні принципи щасливого життя, c. 79-80).ЗІХ 33.6