24 лютого. Небесний Сіяч

“Ось вийшов сіяч, посіяти” (Матв.13:3).ЗІХ 57.1

У той час на Сході життя було тривожним та нестабільним; постійна загроза ворожих нападів була настільки великою, що люди поселялися переважно подалі від міських мурів. Землероби виходили працювати на поля, які були за містом. Так і Христос, Небесний Сіяч, вийшов сіяти, залишивши Свій дім спокою та миру, славу, яку мав у Отця ще до створення світу, а також Своє місце на троні Всесвіту; Він вийшов як людина, що підвладна стражданням і спокусам, аби зі сльозами сіяти та власною кров'ю поливати насіння життя для загубленого світу.ЗІХ 57.2

Його слуги повинні так само виходити, щоб сіяти. Коли Авраам був покликаний розсівати насіння істини, йому було сказано: “Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу” (Бут.12:1), “та й пішов, не відаючи, куди йде” (Євр.11:8). Це насіння великої Божої правди доводиться сіяти у важкій праці та сльозах, в самотності і жертовності.ЗІХ 57.3

“Сіяч сіє слово” (Матв.4:14). Христос прийшов посіяти у світі істину. Від самого початку гріхопадіння людини сатана невтомно розсіває насіння омани. З допомогою неправди він зумів полонити людину, і з того часу постійно силкується перешкодити тріумфу Божого Царства на Землі, підкорити людину своїй волі. А Всевишній Сіяч, Христос, прийшов, аби сіяти насіння істини. Він, Котрий складав з Богом раду і перебував у найпотаємнішому святилищі Вічного, спромігся принести людині чисті основи животворної істини. Христос був Тим, Хто відкрив світові істину вже з моменту гріхопадіння людини. Через Нього передається людям нетлінне зерно “Слова Божого, живого та тривалого” (1Петр.1:23). Вже в першій Своїй обітниці, даній грішному людству в Едемі, Христос сіяв насіння Благої вістки. Але найбільше притча про сіяча стосується Його особистого служіння серед людей та запровадженої Ним праці благовістя, яку продовжили Його учні.ЗІХ 57.4

Слово Бога — це насіння. В кожній зернині закладені сили проростання. В ній міститься життя майбутньої рослини. Так само і в Божому Слові є життя. Христос говорить: “Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя” (Йоан.6:63). У кожному повелінні і в кожній обітниці Божого Слова міститься сила, саме життя Бога, завдяки якому будь-яка Заповідь може бути виконана і будь-яка обітниця сповнитися. Хто вірою приймає Слово, той отримує життя Самого Бога, Його силу.ЗІХ 57.5

Будь-яке насіння приносить плід за своїм родом. Посійте насіння за сприятливих умов, і воно природно розвинеться в рослину. З вірою прийміть у свою душу нетлінне насіння Слова — і воно неодмінно виявиться у вашому характері та житті подобою характеру і життя Бога (Наочні уроки Христа, c. [36-37]).ЗІХ 57.6