29 квітня. Сидячи біля Ісусових ніг

“А одне тільки потрібно. Марія вибрала кращу частку, яка не відніметься від неї” (Лука 10:42).ЗІХ 121.1

Спаситель цінував спокій домашнього вогнища і зацікавлених слухачів. Він прагнув людського співчуття, ввічливості і любові. Ті, що приймали небесну науку, яку Він завжди був готовий викласти, були щедро благословенні. Коли натовпи народу йшли за Христом просторими полями, Він звертав їхню увагу на красу природи, намагаючись розкрити їм очі, аби вони могли побачити, як рука Божа підтримує світ... Він хотів, щоб люди краще зрозуміли опіку, яку Бог виявляє до створених Ним живих істот. Однак людський натовп важко сприймав цю науку, і лише в родині з Віфанії Христос знаходив спочинок від утомливих суперечок. Тут, перед вдячними слухачами, Він розкривав велич Провидіння. Під час таких зустрічей Ісус розповідав їм про те, чого не наважувався говорити до народу. Тут також не було потреби говорити притчами.ЗІХ 121.2

Коли Христос давав Свої чудові повчання, Марія сиділа біля Його ніг і слухала з пошаною і любов'ю. Одного разу Марта, турбуючись про приготування їжі, сказала Ісусові: “Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя залишила мене одну прислуговувати? Скажи ж їй, щоб мені допомогла”. Це було під час першого відвідання Христом Віфанії. Спаситель і Його учні тільки що завершили втомливу подорож з Єрихона. Марта хотіла почастувати їх і в своїй метушні забула про ввічливість до Гостя. Ісус їй лагідно відповів: “Марто, Марто, ти турбуєшся і клопочешся про багато чого, а одне тільки потрібне. Марія ж вибрала крашу частку, яка не відніметься від неї!” Марія збагачувала свій розум дорогоцінними істинами, які сходили з уст Спасителя — словами, які були для неї ціннішими, ніж найдорожчі земні скарби.ЗІХ 121.3

Одне, чого бракувало Марті, — це спокійного побожного духу, більшої турботи про майбутнє безсмертне життя і благословення для духовного зростання. Їй треба було менше піклуватись про тимчасове, а більше про те, що залишається навіки. Ісус бажав навчити Своїх дітей не втрачати жодної нагоди для набуття знання, котре зробить їх мудрими для спасіння. Праця для Христа потребує уважних та енергійних працівників. Для ревних до активної духовної праці Март розгортається широке поле діяльності. Але нехай вони спочатку посидять, як Марія, біля ніг Ісуса. Хай старанність, діловитість, енергійність будуть освячені благодаттю Христовою, тоді життя стане нездоланною силою для добра (Христос — надія світу, c. [524-525]).ЗІХ 121.4