19 червня. Переконлива сила Христа

“І дивувалися з Його вчення, бо слова Його мали владу” (Луки 4:32).ВУС 184.1

Місія Христа була виявлена Ним через переконливі чудеса. Його вчення дивувало людей. Йому не була притаманна специфічна мова книжників, сповнена містицизму, обтяжена недоречними формами та беззмістовними вимогами. Його вчення було Істиною, яка відповідала потребам серця. Це вчення просте, ясне та зрозуміле. Практичні істини, які Він промовляв, мали переконливу силу й привертали увагу народу. Навколо Нього тіснилося безліч людей, зачарованих Його мудрістю. Манера, у якій навчав Ісус, відповідала величі проголошуваних Ним істин. Там не було пробачення нерішучості, жодної тіні сумніву чи невпевненості, ніби все може бути інакше, ніж Він проголошував. Він говорив про земне і небесне, про людське і Божественне з незаперечним авторитетом, і люди “дивувалися з Його вчення, бо слова Його мали владу”.ВУС 184.2

Ісус проголосив Себе Месією, але народ не прийняв Його, хоч і бачив Його чудеса й дивувався Його мудрості. Він не відповідав уявленням людей про Месію. Їх навчили, що Прихід Визволителя супроводжуватиметься земною пишнотою та величчю, тому вони мріяли про те, як під владою “Лева, що з племені Юди”, юдейський народ піднесеться над усіма народами землі. З такими уявленнями вони не були готові прийняти покірного Вчителя з Галилеї, хоч Він прийшов саме так, як передбачали пророки. Його не розпізнали як “Істину”, “Світло для світу”, хоч Він і говорив так, як ніхто до Нього, бо вигляд Його був скромний і безпретензійний. Спаситель прийшов без земного блиску та слави. Проте в самій Його присутності відчувалася велич, яка свідчила про Його Божественний характер. У Його манерах, хоч і м'яких та привабливих, була помітна влада, здатна вселити повагу й благоговіння. Він наказував — і хвороба залишала страждальця. Мертві чули Його голос і оживали, сумні серця наповнювалися радістю, а струджені та обтяжені знаходили спокій у Його співчутливій любові...ВУС 184.3

Кульгаві, сліпі, паралізовані, прокажені й уражені різними хворобами приходили до Нього, і Він зціляв їх усіх... Небеса схвалювали Його вимоги могутніми проявами (Рев'ю енд Геральд, 6 липня 1911 р.).ВУС 184.4