19 серпня. Засліплені упередженням

“І не маєте Його слова, яке перебувало б у вас, бо не вірите Тому, Кого Він послав” (Івана 5:38).ВУС 246.1

Юдейські вожді не раз були свідками того, як крізь людську природу Христа пробивалося сяйво Божественності й Він стояв преображений перед народом; це справляло на них глибоке враження. Однак коли вони обговорювали це між собою, їхнє невір'я посилювалося, а свідчення, покликане їх переконати в істині, відкидалося. Найвагоміше свідчення виглядало в їхніх очах непереконливим, тоді як найжалюгідніші, поверхові аргументи проти Істини, яку ніс Спаситель, набували в їхньому баченні здорового глузду. Вони стали на шлях, що веде до вічної загибелі...ВУС 246.2

Христос бачив, що юдейські вчителі помилково тлумачать Боже Слово, і закликав їх до більш старанного вивчення біблійних приписів. У Ньому швидко виконувалися прообрази та тіні юдейської богослужбової системи. Якби вони досліджували Писання як слід, то побачили б, що Він претендує на те, що належить Йому за правом.ВУС 246.3

Якби юдеї досліджували Боже Слово як слід, вони побачили б, що Ісус із Назарета і є Месією. Проте вони досліджували Слово, керуючись гординею, себелюбством і марнославством, і в їхньому уявленні Месія виглядав зовсім інакше. Тому, коли прийшов Спаситель, Людина покірна, спростував Своїм вченням давно вкорінені теорії та перекази й відкрив істину, повністю протилежну їхнім звичаям, вони сказали: хто цей зазіхач, що наважився заперечити наш авторитет? Христос прийшов зовсім не так, як вони того очікували, тому вони відмовилися прийняти Його, називаючи Його обманщиком і шахраєм. Замість того щоб слухати Його заради пізнання істини, вони слухали зі злим наміром, щоб знайти, у чому Його викрити. І раз вони вже стали якось на шлях, прокладений для них великим вождем бунту, то сатані було зовсім не важко зміцнити їх у супротиві. Чудові справи Христа, призначені Богом бути свідченням для них, сатана спонукав людей обернути проти Нього. Чим наочніше Бог свідчив їм Своїми вчинками милосердя та любові, тим більше зміцнювалися вони у своєму супротиві. Засліплені упередженням, вони відмовилися визнати Божественність Ісуса...ВУС 246.4

Він був Богом у людському тілі й не міг не чинити справ Божих (Рев'ю енд Геральд, 26 березня 1901 р.).ВУС 246.5