Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents

Від усього серця

 - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    21 січня. Обов'язок управителя

    “Хто подає, — давай у простоті” (Римл. 12:8).ВУС 33.1

    Щедрість — це обов'язок, яким у жодному разі не можна нехтувати, проте нехай ані багаті, ані бідні ні на мить не допускають думки, що їхні дари Богові можуть компенсувати вади їхнього християнського характеру. Ось що пише великий апостол: “І коли я роздам усе своє майно, коли віддам своє тіло на спалення, але любові не маю, то жодної користі не матиму”...ВУС 33.2

    Саме для того, щоб розвинути в нас дух благодійництва. Господь закликає нас приносити дари і пожертви. У просуванні Своєї справи Бог не залежить від наших коштів. Він проголошує устами пророка: “Бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір”...ВУС 33.3

    Бог міг зробити ангелів вісниками Своєю Істини. Він міг проголосити Свою волю власними устами, як це було у випадку із Законом на Синаї. Проте Він вирішив здійснити цю справу через людей. Наше життя може стати благословенням для нас, тільки якщо ми будемо виконувати Божественне призначення, заради якого були створені. Усі довірені нам багатства обернуться на прокляття, якщо ми не використовуватимемо їх для вдоволення власних повсякденних потреб і потреб оточуючих, а також для прославлення Бога, просуваючи Його справу на Землі.ВУС 33.4

    Велич Небес пожертвував Своєю високою владою, Своєю славою в Отця і навіть власним життям заради нашого спасіння. І що ж нині ми вчинимо для Нього? Нехай не станеться так, що люди, які називають себе Його дітьми, живуть тільки для себе!.. Перше і найкраще з усього по праву належить Йому... Він вимагає, щоб саме в цьому житті всі наші таланти були віддані “торгівцям”...ВУС 33.5

    Ми не повинні обмежувати свою щедрість тільки десятиною. Юдеї мали приносити Богові безліч дарів, крім десятини, а хіба ми, користуючись євангельськими благословеннями, не повинні з таким же запалом підтримувати Божу справу, як і ті, хто свого часу мав менше переваг, ніж ми? У міру просування справи для теперішнього часу по всій Землі, її потреби постійно зростають...ВУС 33.6

    Доки не хочемо, аби безмежний Бог припинив обсипати нас Своїми дарами, доти ми не повинні нетерпляче запитувати: “Скільки ж можна давати?” Ми маємо не тільки бути вірні Богові в десятинах, які Він вважає Своїми, а й вносити свою лепту — подячні дари в Його скарбницю. Принесімо ж із радісним серцем нашому Творцеві “первоплід” від усіх Його щедрот — найкраще, чим ми володіємо, наше найкраще і найсвятіше служіння (Рев'ю енд Геральд, 9 лютого 1886 р.).ВУС 33.7

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents