Ісус, наш співчутливий Спаситель, є дорога, правда і життя. Чому ж нам не прийняти Його милосердну пропозицію милості, не повірити словам Його обітниці та не полегшити свій життєвий шлях? Проходячи дорогоцінною дорогою, прокладеною для викуплених Господа, не затьмарюймо її тінню сумнівів і похмурих передчуттів, наріканням і стогонами, ніби нас змушують робити щось неприємне й обтяжливе. Дороги Христа — дороги приємні, і всі стежки Його — мирні. Якщо ми встали на вибоїсту дорогу та поклали на себе важкі тягарі турбот, збираючи собі скарби на Землі, давайте нині ж змінимося й повернемо на дорогу, приготовану нам Ісусом.ВУС 294.2

Ми не завжди охоче приходимо до Ісуса зі своїми випробуваннями та труднощами. Іноді ми виливаємо свої біди в людські вуха, розповідаємо про свої нещастя тим, хто не може нам допомогти, і не довіряємо все Ісусові, Який здатний перетворити сумну дорогу на дорогу радості й миру. Самозречення, самопожертва віддають славу і перемогу хресту. Які дорогоцінні обітниці Бога! Ми повинні вивчати Його Слово, якщо хочемо пізнати Його волю. Богонатхненні слова, якщо їх ретельно дослідити та виконувати в житті, виведуть нас на рівну дорогу, на якій ми не спіткнемося. О, якби всі, служителі й народ, приносили свої тягарі та труднощі до Ісуса, Який очікує, щоб прийняти їх і дати всім мир та спокій! Він ніколи не залишить тих, хто надіється на Нього...ВУС 294.3

Наш обов'язок — любити Ісуса як нашого Спасителя. Він має повне право на нашу любов, однак пропонує нам віддати Йому наші серця. Він закликає нас ходити з Ним дорогою покірного істинного послуху. Його запрошення — це заклик до чистого, святого та щасливого життя, життя миру та спокою, свободи та любові, а також до багатої спадщини в майбутньому, вічному житті. Що ми оберемо: свободу в Христі чи рабство й тиранію в служінні сатані? Навіщо нам відкидати Боже милостиве запрошення та відмовлятися від запропонованої Божественної любові? Якщо ми обираємо життя з Христом протягом нескінченних віків вічності, то чому нам не обрати Його нині як Свого найулюбленішого та найнадійнішого Друга, нашого найкращого та наймудрішого порадника? (Ознаки часу, 17 березня 1887 р.).ВУС 294.4

4 жовтня. Гармонійне ціле

6 жовтня. Уперед і вгору