13 грудня. Приготування до Приходу Ісуса

“Очікуючи блаженної надії і появи слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа” (Тита 2:13).ВУС 364.1

Ісус скоро гряде, і наше завдання — завдання тих, хто вірить у цю серйозну істину, — попередити про це світ. Своїм одягом, своєю мовою та вчинками ми повинні показувати, що думки наші зосереджені на чомусь кращому, ніж справи та задоволення цього короткого життя. Ми тут лише чужинці та приходьки, і наше життя має свідчити, що ми готові до Приходу нашого Божественного Спасителя й чекаємо його. Любий читачу, нехай світ побачить, що ти на шляху до кращої країни — до безсмертної неминущої спадщини, що ти не можеш дозволити собі присвятити своє життя тому, що у світі, але зайнятий тим, щоб приготуватися до осель, які чекають на тебе в Божому Царстві.ВУС 364.2

Як нам слід здійснювати це приготування? Підкоряючи наші бажання та пристрасті Божій волі й виявляючи у своєму житті плоди святості. Ми повинні чинити правосуддя, і милосердя любити, і зі своїм Богом ходити сумирно. Ми повинні впустити Христа у свої серця й сім'ї. Ми повинні плекати любов, співчуття та щиру пошану один до одного...ВУС 364.3

Наше життя, як і життя нашого Спасителя, має бути присвячене добру та щастю інших людей. Це — радість для ангелів і робота, якою вони завжди зайняті. Дух жертовної любові Христа — це дух, яким просякнуте Небо, це джерело його блаженства. Він повинен стати й нашим духом, якщо ми бажаємо бути готовими долучитися до сонмів ангелів. У міру того як любов Христа наповнює наші серця та керує нашим життям, будуть переможені егоїзм і любов до бездіяльності; для нас стане задоволенням служити людям і чинити волю нашого Господа, Якого ми сподіваємося незабаром побачити...ВУС 364.4

Ми повинні діяти за правдою, адже це правильно, а не для того, щоб уникнути покарання, або зі страху, що нас може спіткати якесь велике лихо. Я хочу чинити правду, тому що знаходжу задоволення в праведності. Скільки щастя можна знайти в тому, щоб творити добро на Землі, скільки задоволення у виконанні Божої волі, скільки насолоди в прийнятті Його благословень! Тож покажімо, що ми — розсудливі люди, які обирають собі долю не в цьому світі, а у світі прийдешньому. Будемо ж стояти на своєму посту, вірно виконуючи кожен обов'язок, сховавши своє життя з Христом у Богові, щоб, коли Архіпастир з'явиться, ми отримали немеркнучий вінець слави (Ознаки часу, 10 листопада 1887 р.).ВУС 364.5