Управління коштами

У всіх наших витратах коштів ми повинні намагатися виконати намір Того, Хто є Альфа та Омега усіх християнських дій (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [49]).ХС 307.2

Гроші мають велику цінність, адже можуть зробити багато добра. У руках Божих дітей це їжа для голодних, пиття для спраглих, одяг для нагих. Це захист пригноблених і допомога хворим. Але гроші вартують не більше, ніж пісок, якщо не використовуються для забезпечення життєвих потреб, благословення інших та розвитку справи Христа (Наочні уроки Христа, c. [351]).ХС 307.3

Сам Бог накреслив плани для розвитку Його роботи і забезпечив Свій народ надміром коштів, щоб, коли Він проситиме про допомогу, вони могли сказати: “Пане, міна Твоя принесла інші міни” (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [58]).ХС 307.4

Гроші не можна взяти із собою в майбутнє життя, вони там не потрібні, але в небесні двори потрапляють добрі діла, здійснені з метою придбання душ для Христа. Але ті, що егоїстично витрачають Господні дари на себе, залишаючи без допомоги нужденних і нічого не роблячи для розвитку Божої справи у світі, безчестять свого Творця. У небесних книгах навпроти їхніх імен записано: “Обкрадання Бога” (Наочні уроки Христа, c. [266]).ХС 308.1

Яку цінність мають гроші в цей час у порівнянні з цінністю душі? Кожний долар з наших коштів потрібно вважати Господнім, не нашим, дорогоцінністю, довіреною нам Богом не для того, щоб витрачати на непотрібні примхи, а старанно використовувати у справі Божій, у роботі спасіння людей від загибелі (Життєві нариси, с. [214]).ХС 308.2

Хіба місіонерська робота, яка має бути звершена в нашому світі, не настільки важлива, щоб мати у своєму розпорядженні наш вплив і нашу підтримку? Чи не повинні ми відмовитися від усякого марнотратства й віддати свої дари до скарбниці Божої, щоб істина була донесена до інших країн і щоб підтримувати вітчизняні місії? Невже ця робота не отримає схвалення Неба? Робота в ці останні дні не підтримувалася великими спадщинами і не розвивалася завдяки світському впливу. Вона підтримувалася дарами, котрі були результатом самозречення та жертовного духа. Бог дав нам привілей стати причасниками Христових страждань тут і подбав про те, щоб ми могли мати право на спадщину на Новій Землі (Рев'ю енд Геральд, 2 грудня 1890 р.).ХС 308.3

Мені було показано, що ангел-писар робить ретельний запис кожного приношення, присвяченого Богові та покладеного до скарбниці, а також остаточного результату використання цих коштів. Око Боже помічає кожну копійку, присвячену на Його справу, а також з якою охотою чи неохотою це робиться. Відзначається також і спонукання жертводавця. Ці саможертовні, посвячені душі, котрі повертають Богові те, що є Його власністю, як Він вимагає цього від них, будуть винагороджені згідно зі своїми ділами. Навіть якщо присвячені кошти будуть неправильно використані, так що не буде досягнуто мети, яку мав на увазі жертводавець, — слави Божої та спасіння душ, — ті, котрі жертвували від щирого серця, виключно для слави Божої, не втратять своєї нагороди (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [518, 519]).ХС 309.1

Кожна нагода допомогти бідному братові або справі Божій в поширенні істини — це перлина, котру ви можете надіслати заздалегідь і покласти до Небесного банку на надійне збереження. Бог перевіряє і випробовує вас. Він щедрою рукою дає вам Свої благословення і спостерігає зараз, як ви їх використовуєте — чи допоможете тим, хто потребує допомоги, і чи усвідомите ціну людських душ і робитимете все можливе за допомогою коштів, які Він вам довірив. Кожна така використана можливість збільшує ваш небесний скарб (Свідчення для Церкви, т. 3, c. [249, 250]).ХС 309.2