Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents

Християнське служіння

 - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    Майбутня нагорода

    Вічне життя. — З допомогою щирих, сповнених турботи зусиль, спрямованих на допомогу там, де вона необхідна, справжній християнин виявляє свою любов до Бога та ближніх. Він може втратити в служінні своє життя, та коли Христос прийде, щоб зібрати Свої дорогоцінні скарби, він віднайде його знову (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [56]).ХС 377.4

    Милостиве запрошення додому. — Станьте на порозі вічності та прислухайтеся до милостивого запрошення, зверненого до тих, хто в цьому житті співпрацював із Христом, вважаючи привілеєм та честю постраждати за Нього... Там викуплені вітають тих, хто вказав їм на розп'ятого Спасителя. Вони об'єднані в прославленні Того, Хто помер, щоб люди мали життя, вимірюване життям Бога. Боротьба закінчена. Настав кінець усякій скорботі й розбрату. Пісні перемоги наповнюють усе Небо, коли викуплені стають навколо престолу Божого. Усі підхоплюють радісне славослів'я: “Достойний, достойний Агнець заколений”, Котрий викупив нас Богові (Служіння зцілення, c. [506, 507]).ХС 378.1

    Якщо записи покажуть, що їхнє життя було саме таким, що їхні характери відзначалися ніжністю, самозреченням і доброчинністю, то вони отримають блаженне запевнення та благословення від Христа: “Гаразд”. “Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу!” (Свідчення для Церкви, т. 3, c. [525]).ХС 378.2

    Небесне оточення. — Нині Церква бореться. Нині нам протистоїть світ, який перебуває в темряві та майже повністю поринув у ідолопоклонство. Та надходить день, коли битва закінчиться й буде отримана перемога. Воля Божа виконається на Землі, як і на Небі. Спасенні народи не знатимуть іншого закону, крім Закону небесного. Усі будуть щасливою, дружною сім'єю, зодягнутою в шати хвали й подяки — одяг Христової праведності. Уся природа в її неперевершеній красі принесе Богові данину хвали та поклоніння. Світ купатиметься в небесному світлі. Світло Місяця буде неначе світло Сонця, а світло Сонця — усемеро яскравіше за теперішнє. Роки спливатимуть в радості. Споглядаючи цю картину, поранні зорі співатимуть разом та радісний окрик здійматимуть всі Божі сини, а Бог і Христос об'єднаються в проголошенні: “Гріха більше не буде, ані смерті вже не буде” (Служіння зцілення, c. [504]).ХС 378.3

    Радість. — Увійти в Його радість — це нагорода для Христових працівників. Про цю радість, якої палко очікує Сам Христос, Він говорить у Своєму проханні до Отця: “Хочу, щоб ті, яких Ти Мені дав, були зі Мною там, де Я” (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [309]).ХС 379.1

    У нашому житті тут, на Землі, обмеженому гріхом, найбільша радість і найвища освіта — у служінні. І у вічності не сковані рамками гріховної людської природи, ми знайдемо найбільшу радість і найвищу освіту в служінні, — свідкуючи і таким чином пізнаючи знову “багатство слави у цій таємниці... тобто Христос у вас, надія слави!” (Виховання та освіта, c. [309]).ХС 379.2

    Вони є причасниками Христових страждань і будуть також причасниками слави, що відкриється. Будучи єдині з Ним у Його роботі, п'ючи з Ним чашу скорботи, вони є також причасниками Його радості (Небесні принципи щасливого життя, c. [13]).ХС 379.3

    Плоди посіву. — Кожне спонукання Святого Духа, що веде людей до доброти й до Бога, відмічене в Небесних книгах і дня Божого кожному, хто віддав себе як знаряддя для роботи Святого Духа, буде дозволено споглядати плоди свого життя (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [310]).ХС 379.4

    Коли викуплені стануть перед Богом, дорогоцінні душі відгукнуться на свої імена, вони перебувають тут завдяки вірним терпеливим зусиллям, докладеним задля них, завдяки благанням і ревним умовлянням шукати порятунку у Твердині. Таким чином ті, хто в цьому світі співпрацював з Богом, отримають свою нагороду (Свідчення для Церкви, т. 8, c. [196, 197]).ХС 379.5

    Яка це буде радість, коли викуплені зустрінуться разом і вітатимуть тих, чия душа вболівала за них! І як трепетатимуть від задоволення серця тих, хто прожив життя не в догоджанні собі, але був благословенням для нещасних, у котрих було так мало цих благословень! Вони зрозуміють значення обітниці: “І будеш блаженний, бо не мають чим тобі віддати; віддасться ж тобі у воскресінні праведних!” (Служителі Євангелія, c. [519]).ХС 380.1

    На Небі ми побачимо молодих людей, яким допомогли, яких ми запросили до своїх домівок, яких уберегли від спокуси. Ми бачимо їхні обличчя, на котрих відобразиться сяйво слави Божої (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [348]).ХС 380.2

    Бути співпрацівником Христа й небесних ангелів у великому Плані спасіння! Яка робота може зрівнятися з цією? Кожна спасенна душа віддає Богові славу, що відобразиться на спасенному, а також на тому, хто став знаряддям у справі його спасіння (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [232]).ХС 380.3

    Викуплені зустрінуться і впізнають тих, чию увагу вони спрямовували на розп'ятого Спасителя. Яку благословенну розмову матимуть вони з цими душами! “Я був грішником, — скаже один, — без Бога та без надії у світі, а ти прийшов до мене і спрямував мою увагу на дорогоцінного Спасителя як мою єдину надію. І я повірив у Нього. Я розкаявся у своїх гріхах, і Бог посадив мене в Ісусі Христі разом з Його святими на Небесах”. Інші скажуть: “Я був язичником у поганському краї. Ти залишив своїх друзів, затишну оселю і прийшов, аби навчити мене, як знайти Ісуса й повірити в Нього як в єдиного правдивого Бога. Я знищив своїх ідолів і почав поклонятися Богу, а тепер бачу Його лицем до лиця. Я спасенний, навіки спасенний, щоб вічно споглядати Того, Кого люблю. Колись я бачив Його тільки очима віри, а зараз бачу Таким, Яким Він є. Тепер я можу висловити свою вдячність за викупну милість Тому, Хто полюбив мене і обмив мене від гріхів Своєю власною кров'ю” (Служителі Євангелія, c. [518]).ХС 380.4

    Інші висловлюють свою вдячність тим, хто годував голодних і зодягав нагих. “Коли відчай скував мою душу невір'ям, Господь послав тебе до мене, — говорять вони, — щоб сказати слова надії та розради. Ти приніс мені їжу для задоволення моїх фізичних потреб і відкрив мені Слово Боже, пробудивши мене до усвідомлення моїх духовних потреб. Ти поводився зі мною, як з братом. Ти співчував мені в моїх скорботах, лікував мою уражену й поранену душу, і я зміг ухопитися за руку Христа, простягнуту до мене для спасіння. У моєму неуцтві ти терпляче навчав мене, що в мене є Отець Небесний, Який піклується про мене. Ти читав мені дорогоцінні обітниці Божого Слова. Ти пробудив у мені віру в те, що Він спасе мене. Моє серце пом'якшилося, підкорилося, скрушилося, коли я роздумував про жертву, принесену Христом задля мене. Я відчув голод за хлібом життя, а істина стала дорогоцінною для моєї душі. І ось я тут, спасенний, навіки спасенний, щоб завжди жити в Його присутності й славити Того, Хто віддав за мене Своє життя” (Служителі Євангелія, c. [518, 519]).ХС 381.1

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents