Підбадьорення для початківців у християнському служінні

Найуспішніші працівники — це ті, хто з радістю береться за роботу служіння Богові в малому. Кожна людина повинна вплітати свою життєву нитку в полотно, допомагаючи завершити візерунок (Свідчення для Церкви, т. 6, с. [115]).ХС 136.1

Ми повинні зробити наші щоденні обов'язки справою посвячення, постійно примножуючи свою корисність, оскільки ми бачимо свою працю у світлі вічності (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [150]).ХС 136.2

Господь у Своєму великому Плані має місце для кожного. Таланти, в яких немає потреби, не даються людям (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [37]).ХС 136.3

Кожний має своє місце у вічному Плані Неба. Кожний повинен співпрацювати з Христом у справі спасіння душ. Наше місце в небесних оселях не більш гарантоване, ніж особливе місце, призначене на Землі, де ми маємо працювати для Бога (Наочні уроки Христа, c. [326, 327]).ХС 136.4

Око Господнє над кожним з Його народу; у Нього є Свої плани стосовно кожного (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [12]).ХС 136.5

Усі можуть щось робити. Ніхто не буде визнаний невинним перед Богом, якщо він не трудився ревно й безкорисливо для спасіння душ (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [395]).ХС 136.6

Ваш обов'язок не може бути перекладений на іншого. Ніхто інший, окрім вас, не може виконати вашу роботу. Якщо ви не ділитеся світлом з іншими, хтось через вашу недбалість буде змушений залишитися в темряві (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [464]).ХС 136.7

Скромний працівник, який слухняно відгукується на заклик Бога, може бути впевнений у Божественній допомозі. Прийняти таку велику святу відповідальність — уже само собою сприяє облагородженню характеру. Це приводить у дію найвищі розумові та духовні сили, зміцнює й очищує розум і серце. Просто дивовижно, наскільки сильною може стати слабка людина через віру в могутність Бога, якими рішучими стають її зусилля, які рясні плоди вони приносять! Хто починає з невеликих знань, у покорі серця, і розповідає про те, що знає, водночас старанно здобуваючи більші знання, той виявить, що всі небесні скарби чекають на його попит. Чим більше він прагне передати світло іншим, тим більше світла отримає. Чим більше старається пояснити Слово Боже іншим, відчуваючи любов до людських душ, тим зрозумілішим воно стає для нього. Чим більше ми використовуємо наші знання та вправляємо наші здібності, тим більші матимемо знання та здібності (Наочні уроки Христа, c. [354]).ХС 137.1

Нехай усі трудяться для Бога і для спасіння душ. Нехай кожний виявляє мудрість і ніколи не залишається бездіяльним, очікуючи, аби хтось залучив його до роботи. Цей “хтось”, який міг би залучити вас до роботи, є перевантажений обов'язками, а час втрачається в очікуванні на його вказівки. Бог дасть вам мудрість для швидкої зміни на краще, бо заклик усе ще лунає: “Сину, йди працювати сьогодні у Мій виноградник”. “Сьогодні, коли почуєте Його голос, не робіть закам'янілими ваші серця” (Євр. 3:7, 8). Перш ніж висловити вимогу. Господь звертається з ласкавим словом “сину”. Як ніжно, співчутливо і водночас як нагально! Його запрошення є також наказом (Поради вчителям, c. [419]).ХС 137.2

Сила опиратися злу найкращим чином здобувається в наступальному служінні (Дії апостолів, c. [105]).ХС 138.1

Кожний учинок, кожне діло справедливості, милосердя й доброти відзивається музикою на Небі (Рев'ю енд Геральд, 16 серпня 1881 р.).ХС 138.2

Дух Христа — це дух місіонерства. Найпершим спонуканням відновленого серця є бажання привести й інших до Спасителя (Велика боротьба, c. [70]).ХС 138.3

Єдиний спосіб зростати в благодаті — це виконувати із зацікавленням саме ту роботу, котру Христос звелів нам виконувати (Рев'ю енд Геральд, 7 червня 1887 р.).ХС 138.4

Не чекайте особливих нагод чи надзвичайних здібностей, щоб почати працювати для Бога (Дорога до Христа, с. [87]).ХС 138.5

Хто використовує всі свої здібності в служінні Богові та ближнім, незалежно від того, має він освіту чи ні, є благословенням для суспільства і має успіх у житті (Південний сторож, 2 квітня 1903 р.).ХС 138.6

Багато тих, кого Бог зробив придатним звершувати прекрасну роботу, досягають дуже малого, оскільки докладають мало зусиль (Наочні уроки Христа, c. [331]).ХС 138.7

Якщо ви зазнаєте невдачі в 99 випадках зі 100, але спасете одну душу від загибелі, то зробите благородну справу для Господа (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [132]).ХС 138.8

Відносини між Богом і кожною людською душею є настільки особливими й повноцінними, неначе на Землі немає іншої душі, котра потребувала б Його опіки, іншої душі, за котру Він віддав Свого улюбленого Сина (Дорога до Христа, с. [100]).ХС 139.1

Господь бачить і розуміє вас, і Він буде використовувати вас, не зважаючи на вашу слабкість, якщо ви принесете Йому на служіння свій талант як посвячений дар, тому що в активному безкорисливому служінні слабкі зміцнюються й отримують його дорогоцінну похвалу. Радість у Господі — це складова сили. Якщо ви залишитеся вірним, тоді мир, що перевершує всяке розуміння, стане вашою нагородою в цьому житті, а в майбутньому житті ви увійдете в радість свого Пана (Свідчення для Церкви, т. 8, c. [34]).ХС 139.2

Люди з незначним талантом, які вірно бережуть свої серця в любові Божій, можуть навернути багато душ до Христа. Гарлен Пейдж був бідним ремісником зі звичайними здібностями та обмеженою освітою; однак просування справи Божої стало для нього основним заняттям і його зусилля увінчалися помітним успіхом. Він трудився для спасіння своїх ближніх з допомогою приватних розмов і ревної молитви. Чоловік організовував молитовні зібрання, недільні школи та розповсюджував релігійну літературу. Перебуваючи на смертному одрі, коли сутінки вічності вже торкнулися його обличчя, він міг сказати: “Я знаю, що все, звершене мною, було звершене Божою благодаттю, а не моїми заслугами. Але, вважаю, я маю свідчення, що понад сто душ навернулися до Бога за моєю особистою участю” (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [307, 308]).ХС 139.3

Цей світ не є небом для християнина, а майстернею Божою, в якій ми маємо пройти обробку, щоб з'єднатися з безгрішними ангелами на святих Небесах (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [187]).ХС 140.1

Найскромніші та найбідніші учні Ісуса можуть бути благословенням для інших. Вони можуть навіть не усвідомлювати, що роблять якесь особливе добро. Проте їхній неусвідомлений вплив викликатиме потоки благословень, котрі будуть поглиблюватися й поширюватися, а про благословенні результати вони можуть і не довідатися аж до дня остаточної винагороди. Їм і на думку не спадає, що вони роблять щось велике. Цим людям немає потреби виснажувати себе турботою про успіх. Їм лише потрібно спокійно йти вперед, вірно виконуючи роботу, призначену Божим провидінням, і їхнє життя не буде даремним. Їхні душі будуть дедалі більше уподібнюватися до Христа. Співпрацюючи з Богом у цьому житті, вони готуються до більш піднесеної праці та безхмарної радості життя прийдешнього (Дорога до Христа, с. [88]).ХС 140.2

Багато душ віддали себе Христові, однак не бачать нагоди звершити в Його служінні значну роботу або принести велику жертву. Цих людей може потішити думка, що необов'язково лише самозречення мученика найбільше цінується Богом і не обов'язково першим у небесному списку стоїть ім'я місіонера, котрий щодня зустрічав небезпеку і загрозу смерті. Хто є справжній християнин в особистому житті, у щоденному самозреченні, щирості намірів і чистоті думок, у лагідності за неспокійних обставин, у вірі та благочесті, у вірності в найменшому, хто виявляє характер Христа в сімейному житті, — той у Божих очах може бути значно дорогоціннішим, ніж навіть всесвітньо відомий місіонер або мученик (Наочні уроки Христа, c. [403]).ХС 140.3

Ані обсяг виконаної праці, ані її видимі результати не роблять її цінною в очах Божих, натомість дух, з яким вона здійснюється (Наочні уроки Христа, c. [397]).ХС 141.1

Не велич здійсненої роботи, не численні досягнення викликають схвалення Господа, а вірність навіть у малому. Для Бога вагомі не великі результати, досягнуті нами, а мотиви, що спонукують нас до дії. Він цінує доброту та вірність більше, ніж велич здійсненої роботи (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [510, 511]).ХС 141.2

Не обминайте малих справ і не шукайте великих. Ви можете успішно виконувати малу роботу, але повністю зазнати поразки у великій та впасти в розчарування. Беріться за роботу там, де її потрібно зробити. Багаті ви чи бідні, знатні чи прості — Бог кличе вас активно служити Йому. Роблячи все, що в силі чинити ваша рука, ви розвинете свій талант і здібність до праці. Через нехтування своїми щоденними можливостями ви стаєте безплідними й зів'ялими. Ось чому в саду Господньому так багато безплідних дерев (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [129]).ХС 141.3

Господь бажає, щоб ми використовували кожний свій дар, і якщо ми так чинимо, то будемо користуватися ще більшими дарами. Він не наділяє нас надприродним чином якостями, яких нам бракує, але коли ми застосовуємо те, що маємо, тоді Він працює разом з нами, збільшуючи та зміцнюючи кожну здібність. З кожною щирою, серйозною жертвою задля служіння Господу наші сили зростатимуть (Наочні уроки Христа, c. [353, 354]).ХС 141.4

Серце Христа радіє, коли Він бачить убогих у будь-якому значенні цього слова, коли бачить зневажених, які, однак, залишаються лагідними, коли бачить невгамовну спрагу за праведністю, нездатність багатьох щось розпочати. Він, так би мовити, вітає саме той стан речей, який позбавив би мужності багатьох служителів (Служителі Євангелія, c. [37]).ХС 142.1

Щоб працювати для Христа, нам немає потреби їхати в язичеські країни і навіть залишати родинне гніздо, якщо наш обов'язок — трудитися тут. Ми можемо це робити в родинному колі, у церкві, серед тих, з ким спілкуємося і з ким працюємо (Дорога до Христа, с. [86]).ХС 142.2

Якщо ми досліджуємо життя Христа та Його вчення, тоді кожна подія нагадає цитату, котру можна буде використати для змістовної розмови (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [63]).ХС 142.3

Життя на Землі є початком життя на Небі, виховання на Землі — це вступ до принципів Неба. Праця нашого життя тут — це приготування до праці там. Те, чим ми є сьогодні за характером і у святому служінні, є надійним прообразом того, чим ми будемо (Виховання та освіта, c. [307]).ХС 142.4

Хто відмовляється від привілею співпрацювати з Христом у служінні, той відкидає таку підготовку, котра єдина зробить його придатним бути причасником Його слави. Той відкидає навчання, котре в цьому житті надає сили й благородства характеру (Виховання та освіта, c. [264]).ХС 142.5

Нехай ніхто не припускає, що може жити егоїстичним життям, а потім, послуживши власним інтересам, увійти в радість свого Пана. Такі люди не можуть до лучитися до радості безкорисливої любові. Вони будуть непридатні для життя в небесних дворах. Вони не спроможні оцінити чисту атмосферу любові, котрою сповнене Небо. Голоси ангелів і музика їхніх арф не задовольнятимуть їх. Наука Небес буде для їхнього розуму загадкою (Наочні уроки Христа, c. [364, 365]).ХС 142.6

Христос закликає нас терпляче й наполегливо трудитися для тисяч душ, які гинуть у своїх гріхах, розкидані по цілому світу подібно до уламків корабля на безлюдному березі. Хто є співучасником слави Христа, повинен також бути співучасником Його служіння, допомагаючи слабким, нещасним і засумованим (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [31]).ХС 143.1

Звичайні люди повинні зайняти своє місце як працівники. Поділяючи скорботи своїх ближніх, подібно до того, як Спаситель поділяв скорботи людства, вони вірою побачать, що Він працює разом з ними (Свідчення для Церкви, т. 7, c. [272]).ХС 143.2

Христос бажає, щоб кожен учень був Його живим портретом. “Бог визначив наперед, щоб були вони подібні до образу Сина Його”. У кожному з них довготерпелива любов Христа, Його святість, лагідність, милосердя й істина мають бути виявлені світові (Христос — надія світу, c. [827]).ХС 143.3

До кожного з нас звернений заклик покласти все на вівтар служіння. Не всі запрошуються здійснювати таке служіння, як Єлисей, не всім нам наказано продати все майно, але Бог просить нас поставити Його служіння на перше місце в нашому житті, не дозволяючи собі прожити жодного дня, не зробивши щось для просування Його справи на Землі. Він не чекає від усіх однакового служіння. Один може бути покликаний працювати в чужій країні, інший запрошується віддати зі своїх коштів на підтримку євангельської роботи. Бог приймає жертву кожного, якщо людина присвячує Йому своє життя й прагнення. Хто готовий на таке посвячення, ті почують заклик Неба й відгукнуться (Пророки і царі, c. [221]).ХС 143.4

Людина, що володіє світською мудрістю, котра роздумує і планує, розум якої постійно зайнятий її професійними справами, повинна прагнути стати мудрою в питаннях вічності. Якщо вона докладатиме стільки ж енергії для досягнення небесного скарбу та життя, сумірного із життям Бога, скільки докладає для досягнення світського зиску, то багато чого зможе досягти! (Свідчення для Церкви, т. 6, с. [297]).ХС 144.1

Бог буде спонукувати людей, які займають скромне становище, проголошувати істину для теперішнього часу. Багато таких можна буде бачити, як вони поспішають з одного місця в друге, спонукувані Духом Божим нести світло людям, які перебувають у темряві. Істина, подібно до вогню в костях, сповнює їх палким бажанням просвітити тих, хто перебуває в темряві. Багато людей навіть з-поміж неосвічених проголошуватимуть Слово Господнє. Діти будуть спонукувані Святим Духом іти й звіщати небесну вістку. Дух зливатиметься на тих, які піддаються Його спонуканням. Відкинувши людські обмежувальні правила й зайву обережність, вони приєднаються до армії Господньої (Свідчення для Церкви, т. 7, c. [26, 27]).ХС 144.2