22 липня. Хліб, який насичує

Я — хліб живий, що зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, — це Моє тіло, яке Я віддам для життя світу!.. Бо Моє тіло — справжня пожива, а Моя кров — справжній напій (Івана 6:51—55).ННП 240.4

Слова: “Хліб наш насущний дай нам сьогодні” стосуються не тільки матеріальної, а й духовної їжі. Ця їжа несе вічне життя людині, котра споживає її. Віруючи та приймаючи слово Христа, ми споживаємо Його Тіло і п'ємо Його Кров...ННП 240.5

Уживаючи земну їжу, ми зміцнюємо свій фізичний організм. Те ж саме відбувається і з нашим духовним єством, коли ми споживаємо Тіло і п'ємо Кров Божого Сина. Боже Слово — це дух і життя для всіх, хто приймає його. Хто причащається дo Тіла і Крові Христа, той стає учасником Божественної приводи... Від Спасителя до нього тече цілющий потік.^{47MS 48, 1895}ННП 240.6

Не можна споживати це Тіло й пити цю Кров за іншу людину. Кожен має сам прийти до Христа — зі своїм власним духовним голодом; кожен повинен мати власні переконання, відчувати власну потребу і навчатися від Христа.^{48MS 29, 1896}ННП 241.1

Насичені Хлібом Життя, ми не можемо прагнути земних принад, світських розваг та земної величі. Наш релігійний досвід відповідатиме тій їжі, якою ми живимо свою душу.^{49MS 50, 1895}ННП 241.2

Одного прийому їжі нам не вистачить, щоб насититися до кінця життя. Ми повинні харчуватися день у день. Так і Боже Слово необхідно споживати щодня, щоб відновлювалося життя нашої душі. У тих, хто постійно живиться Словом, відображається Христос, Надія слави. Нехтування читанням і вивченням Біблії веде до духовного голодування...ННП 241.3

Христос — наше життя. Якщо Христос перебуває в душі, вона через відданість і посвячення Богові повністю відповідатиме вимогам, закладеним у Його принципах. Душа формуватиметься в особистому спілкуванні з Христом, Котрий задовольняє її насущні потреби. Він став для нас мудрістю, праведністю, освяченням і викупленням. Він для нас усе в усьому...ННП 241.4

Ісус — джерело життєвої сили для нашої душі. Якщо Він перебуває в нас, ми можемо сказати: “І живу вже не я, а Христос живе в мені” (Гал. 2:20).^{50MS 60, 1901}ННП 241.5