18 серпня. Пахощі ввічливості

Нарешті, всі будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, покірливі (1 Петра 3:8).ННП 272.3

Спілкуючись із ближніми, ми обов'язково повинні враховувати: вони схильні до тих же пристрастей, тих же немочей і спокус, що й ми. їм, як і нам, доводиться переживати життєві негаразди, якщо вони залишаються чесними й чистими людьми... Справжня християнська шанобливість поєднує в собі й доводить до досконалості справедливість і ввічливість, а милість і любов доповнюють цей союз, надаючи характерові останні штрихи та прикрашаючи його найпривабливішими рисами...ННП 272.4

Авраам був по-справжньому шанобливою людиною. Його життя рясніє вражаючими прикладами істинної шанобливості. Подивіться, як він повівся з Лотом... З якою люб'язністю він приймає подорожніх, Божих вісників, у своєму наметі та як пригощає їх! Він вклонився хетовим синам, коли купував у них печеру для поховання своєї дружини Сарри... Авраам прекрасно знав, як потрібно поводитися зі своїми ближніми.ННП 273.1

Павло, будучи твердий, як скеля, у дотриманні принципів, водночас виявляв дружелюбність і ввічливість. Він ревно дбав про життєво важливі аспекти істини, але при цьому не забував про шанобливість та привітність у спілкуванні з людьми. Цей Божий муж вирізнявся справжнім людинолюбством.ННП 273.2

А ми представляємо Того, Хто значно визначніший за Авраама й Павла, — Спасителя світу. Його життя було чудовим прикладом істинної ввічливості. Не перелічити прикладів Його доброти, шанобливості, ніжного співчуття й любові. Якими променями ніжності і краси Його поблажливість осявала все Його життя! Він знаходив добрий погляд та підбадьорливе слово для всіх стомлених і знеможених. Він був готовий допомогти найбільш безпорадним.^{34Letter 25, 1870}ННП 273.3

Любов, шанобливість, дружелюбність — усе це не буває даремним. Коли люди переміняться й зодягнуться в нетління. тоді будуть явлені всі зроблені ними діла освяченої доброчинності. Ці діла збережуться на всі вічні віки. Не зникне жодне з них, яким би маленьким або простим воно не було. Завдяки заслугам зарахованої праведності Христа вони збережуть свої пахощі.^{35Letter 21, 1897}ННП 273.4