У цьому світі ми можемо безнадійно заплутатися, чого й бажає диявол, якщо постійно дивитимемося на те, що ставить нас у глухий кут; бо, розмірковуючи про це та бесідуючи на ці теми, ми втрачаємо бадьорість. Критикуючи інших за брак любові, ми погубимо ніжний паросток любові у власному серці. Чи оцінили ми особисто та чи відчули тепло любові, яку Христос явив у Своєму житті? Тоді наш обов'язок — показати цю любов світові. Біймося ж роздумувати, дивитися і говорити про великі помилки, яких припускаються оточуючі...ННП 284.3

Ви можете створити в уяві власний світ і змалювати ідеальну Церкву, в якій сатанинські спокуси вже не штовхають людей до зла, проте досконалість існує тільки у вашій уяві. Ми живемо в грішному світі, і Церква — місце, представлене в образі поля, де ростуть кукіль і пшениця. Їм належить рости разом аж до жнив. Не наша справа — викорінювати кукіль згідно зі своїм людським розумінням, щоб за намовою сатани ми не вирвали і пшеницю...ННП 284.4

Не варто витрачати дорогоцінний час, якого у нас і так зовсім небагато, на пошук слабкостей і вад у тих, котрі називають себе християнами. Жоден з нас не має на це часу. Якщо ми ясно бачимо, яким має бути християнський характер, але при цьому помічаємо в інших те, що не відповідає цьому характеру, тоді твердо вирішімо, що наполегливо чинитимемо опір ворогові в його спокусах примусити нас поводитися неналежним чином. Давайте скажемо: “Я зроблю все, щоб Христу не було соромно за мене. Я зі ще більшим завзяттям вивчатиму характер Христа, у Якому не було ані хиби, ані егоїзму, ані плями чи найменшої вади. Він жив не для того, щоб догоджати Собі і прославляти Себе, а щоби прославити Бога та спасти грішне людство. Я не наслідуватиму недосконалий характер цих неблагопристойних християн, і допущені ними помилки не змусять мене уподібнитися до них. Я звернуся до дорогоцінного Спасителя, щоб уподібнитися до Нього”.^{56Letter 63, 1893}ННП 284.5

27 серпня. Доступні всім благословення

29 серпня. Твердиня істини