2 вересня. Природа звіщає про Бога

Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук. Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! (Псал. 143:5, 6).ННП 291.1

Ми дивимося на високі гори у величній красі з їхніми стрімкими виступами та скелястими зубцями, які нагадують величезні стародавні замки. Ці гори звіщають про нищівний Божий гнів на захист зневаженого Закону, адже їх породили могутні струси землі під час потопу. Вони подібні до гігантських хвиль, застиглих за Божим велінням, це здиблені вали, нерухомі на піку своєї могутності. Ці велетні належать Богові, Він володарює над скелястими твердинями. Усі їхні багатства теж належать Йому, як і глибини земних надр.ННП 291.2

Якщо ви хочете переконатися в існуванні Бога, подивіться навколо, куди б не закинула вас доля. Він звертається до ваших почуттів та вражає душу Своїми творіннями. Нехай ваше серце прийме ці враження, а природа стане для вас розгорнутою книгою і навчить вас Божественної істини за допомогою знайомих вам явищ. Ви більше не будете з байдужістю дивитися на величні дерева. Кожна квітка, кожний листочок з його тонкими прожилками свідчитимуть вам про безмежну майстерність Великого Художника. Могутні скелі й велетенські гори, що височіють на горизонті, виникли не з волі випадку. Вони безмовно, але дуже виразно звіщають про Того, Хто сидить на високому та піднесеному престолі Всесвіту. “Відомі від віку Богові всі Його діла”. Усі Його наміри досконалі. Який трепет і яке благоговіння має викликати в нас Його Ім'я!..ННП 291.3

Сам Бог — Скеля Віків, пристановище для Свого народу, покров, який захищає від бурі, тінь, що вкриває від палючої спеки. Він дарував нам Свої обітниці, більш непохитні й тверді за скелясті вершини та вічні пагорби. Гори зрушаться й пагорби захитаються, та милість Бога не відійде, і заповіт Його миру не захитається для тих, хто зробив Його своєю опорою. Якщо ми бажаємо звертатися до Бога по допомогу з тією ж стійкістю, з якою ці скелясті гори вказують на небеса над ними, то в жодному разі не повинні відступати від нашої віри в Нього та від вірності Його святому Законові.^{2Letter 103, 1897}ННП 291.4