Господь не бажає, щоб хтось із нас був самовпевненим, не дбав про здоров'я та не здобував засобів до існування, але коли світ займає всі думки й поглинає всі почуття людини, тоді вічні реалії втрачаються з уваги. Спаситель хоче виправити це зло, що є справою сатани. Розум, який слід було б навчати піднесених роздумів про вічні реалії, стає звичайним, приземленим. Ісус приходить, аби представити нам переваги та прекрасні образи небесного, щоб привабливість Небес стала звичним предметом роздумів і наша пам'ять зберігала картини небесної вічної краси.ННП 332.4

Господь бачить, що світлиці розуму заповнені тим, що опоганює. Ісус відводить Богу центральне місце... Він проходить ринковими площами з їхнім пожвавленням, суєтою, голосами торговців. Уроки, котрі Він викладає в щільному натовпі, що зібрався послухати Його слова, служать застереженням з Небес, руйнуючи, подібно до Божої сурми, чари сліпого захоплення. “Бо яка користь людині, якщо придбає весь світ, але занапастить душу свою? Або що дасть людина взамін за душу свою?” (Марка 8:36, 37).ННП 333.1

Великий Учитель показує людині майбутній світ... Він представляє перед її поглядом людину з її привабливими володіннями, а потім відкриває справжні вимоги Бога та Неба. Якщо Йому вдається спрямувати думки людей до майбутнього життя та його блаженства на противагу земним турботам світу, цей разючий контраст залишає глибокий слід у свідомості, охоплюючи серце, душу та всю істоту. Таким чином Господь виганяє тимчасове й чуттєве, що досі мало перевагу в уподобаннях людини, і відводить йому другорядне місце порівняно з вищими вічними реаліями. Ісус наповнює життя найвищими зобов'язаннями, показуючи людині, що вона повинна мати мету в житті, позбавляючись усякої життєвої марноти.^12Ibid.ННП 333.2

6 жовтня. Позбутися чар світу

8 жовтня. Підкоряючись Божому заклику