9 листопада. Бачачи невидиме

Бо наше тимчасове легке терпіння готує нам понад міру вічну славу, адже ми не дивимося на видиме, а на те, що невидиме, бо видиме — тимчасове, а невидиме — вічне (2 Кор. 4:17, 18).ННП 371.1

Якщо ми думками зосередимося на вічному, а не на земному, то будемо міцно триматися за руку Всемогутнього Бога, і тоді що може нас засмутити?..ННП 371.2

Нам не обов'язково залишатися здобиччю сатанинської сили... Божі діти не повинні допускати, щоб сатана ставав між ними та їхнім Богом. Якщо ви дозволите йому це зробити, він буде розповідати вам, що на вашу долю випали найтяжчі, найгірші лиха, що тільки можуть спіткати смертну людину. Він поставить перед вашими очима своє збільшувальне скло і покаже все в перебільшеному вигляді, щоб сповнити вас зневіри... Візьміть Боже Слово собі в порадники, впокоріть перед Богом свою душу, що сумнівається, і з розбитим серцем скажіть: “Я складаю із себе свій тягар. У мене немає сил, аби нести його, він занадто важкий для мене. Я складаю його біля ніг мого співчутливого Визволителя”...ННП 371.3

Коли сатана спокушає вас, не промовляйте жодного слова сумніву чи смутку. Ви самі вибираєте, хто правитиме вашим серцем і керуватиме вашим розумом. Якщо ви вирішите відчинити двері намовлянням лукавого, ваш розум наповниться невір'ям і бунтівними питаннями. Ви можете виявляти свої почуття, але кожний висловлений вами сумнів стане насінням, яке проросте й принесе плід у житті іншої людини, а нейтралізувати вплив ваших слів буде вже неможливо. Можливо, вам удасться відновитися після пережитих спокус і визволитися із сатанинських тенет, але ті, хто колись підпав під ваш вплив, можуть так і не подолати невір'я, котре ви їм навіяли. Як важливо, щоб ми говорили оточуючим тільки те, що служить їхньому духовному зростанню та просвіті! Будемо ж прагнути підіймати душі до Ісуса, Котрого ми, хоча не бачимо нині, радіємо невимовною і преславною радістю.^{14RH Feb. 11, 1890}ННП 371.4