11 листопада. Горнило недолі

Ой горе, бо це день великий, — немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він буде врятований! (Єрем. 30:7).ННП 373.1

Шлях до свободи від гріха лежить через розп'яття власного “я” та боротьбу із силами темряви. Нехай ніхто не падає духом перед лицем суворих випробувань, які чекають Божих дітей у час недолі для Якова. їм потрібно працювати напружено і ревно, але не для того часу, а для сьогоднішнього. Що нам потрібно — так це пізнання істини, якою вона є в Христі, а також особистий досвід тепер. У ці останні години дорогоцінного часу благодаті нам необхідно придбати глибокий живий досвід спілкування з Богом. Тільки так ми сформуємо характер, який гарантує наше звільнення в час недолі.ННП 373.2

Час недолі — це горнило, в якому буде виявлений христоподібний характер. Його призначення в тому, щоб спонукати Божий народ відкинути сатану та його спокуси. Заключний конфлікт відкриє їм справжню сутність сатани — сутність жорстокого тирана: завдяки цьому для них здійсниться те, чого в інший спосіб не зробити, — сатана буде з коренем вирваний з їхніх сердець. Бо любити й плекати гріх означає любити й плекати його ініціатора — смертельного ворога Христа. Виправдовуючи гріх і тримаючись за вади свого характеру, вони надають сатані місце у своєму серці та схиляються перед ним.^{16RH Aug. 12, 1884}ННП 373.3

Усе Небо зацікавлене в людині та бажає її спасіння. У цьому — велика мета, що стоїть за всім, що Бог здійснює для кожної людини зокрема... Небесні воїнства вкрай здивовані, чому так небагато тих, хто бажає звільнитися від рабства злих сил, чому так небагато тих, хто готовий докласти всіх своїх сил, щоб співпрацювати з Христом у великій справі їхнього звільнення. Якби люди могли на власні очі побачити справи великого обманщика, котрий намагається утримати їх у гіркому озлобленні та кайданах нечестя, з яким завзяттям вони відкинули б справи темряви! Якими обачними вони були б, щоб не впасти в спокусу, як уважно вишукували б і видаляли кожну ваду, яка спотворює в них образ Божий! Як вони прагнули б стати ближчими до Ісуса та які палкі молитви підносили б до Неба про те, щоб спокійніше, ближче й щасливіше ходити з Богом!^17Ibid.ННП 373.4