30 листопада. Полонені любов'ю Христа

Отож, коли ви з Христом воскресли, то шукайте горішнього — того, де Христос сидить праворуч Бога. Думайте про горішнє, — не про земне (Колос. 3:1, 2).ННП 394.3

Коли нас відвідує спокуса і ми відчуваємо, що прив'язуємося до чогось земного настільки, що ні про що інше не думаємо, тоді нам потрібно шукати в Бога благодаті й допомоги, щоб відвернутися від предмета нашого обожнення, не дозволивши йому стати між нами та нашим Богом. Нам потрібно постійно звертатися своїм духовним поглядом до осель, які Ісус пішов приготувати для нас. Ми не повинні дозволяти, щоб наші будинки та землі, наші угоди та світські справи ставали між нами і нашим Богом. Нам необхідно пам'ятати про багаті обітниці, котрі Він залишив нам у Своєму Слові.ННП 394.4

Ми повинні досліджувати великі ознаки, що вказують на час, у який ми живемо... Тепер нам потрібно найбільш старанно молитися, щоб бути готовими до серйозних подій великого дня Божого приготування. Ми повинні радіти, очікуючи незабаром опинитися з Ісусом в оселях, які Він пішов нам приготувати... Ісус може задовольнити будь-яку нашу потребу... Коли ви будете дивитися на Нього, вас будуть полонити багатства слави Його Божественної любові. На зміну ідолопоклонницькій любові до земного та видимого прийде значно більш піднесена любов до нетлінного й дорогоцінного. Ви можете роздумувати про вічні багатства доти, доки ваші прагнення не зосередяться на горішньому, і ви зможете стати Божим знаряддям, спонукуючи інших людей зосередити свої прагнення на небесних скарбах...ННП 395.1

Лише той знає справжню ціну грошам, хто бачить їхню цінність для проповіді істини серед тих, які ніколи її не чули, і тим самим рятує їх від ворожої сили. Якщо душа приймає істину, її любов до земного відходить. Вона бачить неперевершену славу Небес і усвідомлює досконалість усього, що пов'язане з вічним життям. Вона полонена невидимим і вічним. Земне вже не приваблює її до себе. Така душа із захопленням дивиться на неперевершену славу горішнього світу. Вона розуміє, що випробування готують для неї понад міру вічну славу і в порівнянні із запропонованим їй багатством, вважає їх тимчасовим легким терпінням.^{52Letter 97, 1895}ННП 395.2