10 лютого. Дієвість крові Христа

Бо кров та — вона очищує душу (Левит 17:11).ННП 53.1

Христос був Агнцем, заколеним від заснування світу. Для багатьох залишається таємницею, чому в Старому Завіті було потрібно так багато жертвоприношень, чому на жертовниках приносили так багато кривавих жертв. Річ у тім, що вони мали зберігати у свідомості людей та закарбовувати в їхньому розумі й серці велику істину: “Без пролиття крові нема прощення” (Євр. 9:22). Кожна кривава жертва була прообразом “Агнця Божого, що на Себе бере гріх світу” (Івана 1:29).ННП 53.2

Сам Христос був Автором юдейської системи поклоніння, у якій за допомогою образів і символів були показані духовні й небесні реалії... Ми живемо в той час, коли образ і прообраз зустрілися в жертві Христа за гріхи світу, коли примножилося світло. І все ж небагато людей отримали користь від великої і найважливішої істини: Христос приніс достатню жертву за всіх! Христос задовольнив вимоги правосуддя, принісши в жертву Самого Себе, тому “як ми уникнемо її [відплати], якщо знехтуємо таким великим спасінням?” (Євр. 2:3). Тим, хто відкидає дар життя, не буде виправдання.^{20ST Jan. 2, 1893}ННП 53.3

Слава Богові, що Той, Хто пролив за нас Свою кров, живий, аби представити її як наше виправдання; живий, щоб заступатися за кожну душу, яка приймає Його. “Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоб простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності” (1 Івана 1:9). Кров Ісуса Христа очищає нас від усякого гріха. Вона промовляє краще, ніж кров Авеля, бо Христос завжди живий, аби заступатися за нас. Нам потрібно завжди пам'ятати про дієвість крові Ісуса.ННП 53.4

У цій прийнятій живою вірою крові, яка очищає й живить наше життя, — наша надія. Нам потрібно зростати в усвідомленні її безмірної цінності, бо вона заступається за нас, тільки коли ми вірою претендуємо на її силу, зберігаючи сумління в чистоті та в мирі з Богом.ННП 53.5

Такою є вибачна кров, яка нерозривно пов'язана з воскресінням і життям нашого Спасителя та представлена в образі потоку ріки води життя, який вічно тече від Божого престолу.^{217 BC 947, 948}ННП 54.1