6 січня. Міст, утворений Любов'ю

Любов не в тому, що ми полюбили Бога, а в тому, що Він полюбив нас і послав Свого Сина як примирення за наші гріхи (1 Івана 4:10).ННП 12.2

Бог не тому полюбив світ, що послав Свого Сина, але послав Свого Сина у світ, бо полюбив світ, аби зодягнена в людське тіло Божественність могла торкатися людства, у той час як Божественність тримається за Бога.ННП 12.3

Хоча гріх утворив прірву між людиною та її Богом, Божественна любов до людини вирішила перекинути міст через цю прірву. Який же матеріал Господь використав для цього? Частину Самого Себе. Сяйво слави Отця прийшло в цей обпалений і затьмарений прокляттям світ і Своїм власним Божественним характером, Своїм власним Божественним тілом покрило цю прірву... Вікна небесні відчинилися, і зливи небесної благодаті цілющими потоками вилилися на наш оповитий темрявою світ...ННП 12.4

Якби Бог дав нам менший дар, ми не могли б спастися. Але Його дар нашому світові був настільки щедрим, що ніхто не може сказати: Він міг би полюбити нас ще більше. Наскільки ж нерозумно стверджувати, що буде ще один період випробування після того, як завершиться перший. Бог вичерпав Своє людинолюбство... виливши на людину все Небо в одному великому дарі. Тільки осягнувши велич цієї жертви, ми зможемо осягнути вічність. О, широта, і висота, і глибина любові Божої! Хто з обмежених істот може збагнути її?..ННП 13.1

Бог претендує на все єство людини: на все її серце, усю її душу, увесь її розум та всі її сили. Він претендує на все, що становить сутність людини, оскільки вилив увесь скарб Неба, піддавши їй усе й одразу, не втримавши нічого, що могли дати Небеса...ННП 13.2

Коли я починаю писати на цю тему, то пишу й пишу, намагаючись охопити розумом неосяжне, — і не можу. Коли ми досягнемо небесних осель, Сам Ісус підведе до Отця викуплених у білому одязі, вибіленому кров'ю Агнця. “Тому вони перебувають перед Божим престолом і служать Йому вдень і вночі в Його храмі. А Той, Хто сидить на престолі, буде жити з ними” (Об'явл. 7:15).^{11Letter 36a, 1890}ННП 13.3