Останнє Боже застереження

“Після цього побачив я іншого ангела, що сходив із неба. Він мав владу велику, і земля освітилась від слави його. І вигукнув він сильним голосом, говорячи: ‘Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та огидних...’” “І почув я інший голос з неба, який говорив: ‘Вийди від неї, народе мій, щоб не бути вам учасниками в гріхах її і щоб не зазнати покарань її’” (Відкр.18:12, 4).ПБЛ 104.1

Цей текст Святого Письма вказує на той час, коли повториться вістка про падіння Вавилона, проголошена другим ангелом у книзі Відкриття (14:8). У ній згадується також про зіпсутість, яка проникла в різні релігійні організації, з яких складається Вавилон, з того часу, як улітку 1844 р. ця вістка була вперше проголошена. Тут описаний жахливий стан релігійного світу. З кожним відкиненням Істини розум людей буде все більше затьмарюватись, а серця ставатимуть запеклішими, аж поки не закам'яніють в зухвальстві й невір'ї. Всупереч Божим застереженням люди продовжуватимуть зневажати одну із заповідей Десятислів'я і врешті-решт почнуть переслідувати тих, хто вшановує її святість. Зневажливо ставлячись до Слова Божого і Його народу, вони зневажають і Христа. Як тільки церкви приймуть вчення спіритизму, тоді всі обмеження, що стримують бажання невідродженого серця, будуть зняті, а показне визнання релігії перетвориться на ширму, що прикриватиме собою найогидніші пороки. Віра в спіритичні прояви відчинить двері спокусливим духам омани і демонським вченням; таким чином у церквах відчуватиметься вплив злих ангелів.ПБЛ 104.2

Про Вавилон, який згадується в цьому пророцтві, сказано: “Гріхи її досягли аж до неба, і Бог пригадав неправди її” (Відкр.18:5). Вавилон наповнив міру свого беззаконня, і його чекає неминуча погибель. Але Бог ще має Свій народ у Вавилоні, і перш ніж Його суди прийдуть на нього, вірні душі мають вийти звідти, “щоб не зазнати покарання його”. Звідси і починається рух, символічно представлений ангелом, що сходить з неба, освічуючи землю славою своєю і гучним голосом сповіщаючи про гріхи Вавилону. У зв'язку з цією вісткою лунає поклик: “Вийди із нього, народе Мій”. Цей заклик в поєднанні з вісткою третього ангела становить останнє застереження, яке буде дане мешканцям землі.ПБЛ 105.1

Жахливим буде кінець, до якого наближається світ. Земні влади, об'єднавшись в боротьбі проти заповідей Божих, видадуть декрет, який проголосить, що “усім — малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам” (Відкр.13:16), — потрібно буде підкоритись церковним обрядам і дотримуватись фальшивої суботи. Усі, хто не погодиться з цим, спочатку зазнають громадського покарання, і врешті-решт буде проголошено, що вони заслуговують смерті. З іншого боку, Закон Божий велить шанувати день відпочинку, встановлений Творцем; також вимагає послуху і попереджує про Божий гнів щодо тих, хто порушує його заповіді.ПБЛ 105.2

Коли це питання буде чітко і зрозуміло представлене перед кожною людиною, тоді кожен, хто зневажатиме Закон Божий і підкориться людській постанові, прийме Тавро звірини; він отримає знак вірності тій владі, яку брав замість Бога. Небесне застереження сповіщає: “Коли хто поклониться звірові та образу його і приймає тавро на чоло своє чи на руку свою, то той питиме вино Божого гніву, вино нерозбавлене в чаші гніву Його” (Відкр.14:9—10).ПБЛ 105.3

Але ніхто не зазнає гніву Божого до того часу, поки для його розуму й сумління не буде відкрита істина й поки він не відкине її. Є чимало таких людей, які ще ніколи не мали можливості спеціально почути істини про теперішній час. їм ніколи не були представлені у правильному світлі вимоги щодо четвертої заповіді. Той, Хто читає кожне серце і знає спонукання душі, ніколи не допустить, щоб людина, яка прагне пізнати істину, була обманутою щодо питань, навколо яких точиться боротьба. Декрет не буде сліпо нав'язаний народові. Кожна людина отримає достатньо світла, аби прийняти свідоме рішення.ПБЛ 106.1

Субота стане великим випробуванням вірності, тому що цей пункт істини зазнає особливих нападок. Коли люди будуть піддані останньому випробовуванню, тоді буде проведена й розмежувальна лінія між тими, хто служить Богові, і тими, хто не служить Йому. В той час, як дотримання фальшивої суботи згідно з державним законом буде доказом вірності владі, котра вороже ставиться до Бога, дотримання біблійної суботи, на знак послуху Закону Божому, стане свідченням вірності Творцеві. У той час, як одна група людей, підкорившись земній владі, отримає тавро звірини, інша група, обравши знамено вірності божественному авторитету, отримає печатку Божу.ПБЛ 106.2

Досі тих, хто звіщав вістку третього ангела, вважали людьми, що сіють паніку, їх пророкування про те, що релігійна нетерпимість запанує у Сполучених Штатах, а церква й держава об'єднаються в переслідуванні тих, що дотримуються заповідей Божих, були оголошені безпідставними і абсурдними. Офіційно було запевнено, що ця країна ніколи не зрадить свого принципу і завжди залишатиметься поборницею релігійної свободи. Але в зв'язку з тим, що питання про обов'язкове святкування неділі так широко обговорюється, подія, котра довший час вважалась неправдоподібною і неможливою, стає все реальнішою, а вістка третього ангела справлятиме нечуваний вплив. До кожного покоління Господь посилав Своїх слуг викривати гріхи як у світі, так і в церкві. Але люди бажають слухати приємне, а чисту неприкрашену істину не приймають. Багато реформаторів розпочинали свою працю з великою обережністю і розсудливістю у викритті гріхів церкви й народу. Вони сподівалися, що особистим прикладом чистого християнського життя навернуть людей до біблійного вчення. Але Дух Божий зійшов на них, як свого часу на Іллю, спонукуючи його докоряти за гріхи беззаконного царя і відступницького народу; вони не могли утриматися, щоб не проповідувати просте біблійне вчення, яке спочатку остерігались виголошувати. Реформатори були спонукані ревно проповідувати істину і говорити про небезпеку, яка загрожувала душам. Не боячись за наслідки, вони промовляли слова, котрі вкладав у їхні вуста Господь, і народ змушений був вислуховувати застереження.ПБЛ 106.3

Таким чином буде проповідуватись і вістка третього ангела. Коли надійде час проголошувати її, з великою силою Господь діятиме через смиренні душі, провадячи тих, хто цілковито посвятив себе Йому на служіння. Для цієї роботи працівники будуть приготовлені більше помазанням Божого Духа, ніж спеціальною освітою. Мужі віри й молитви будуть спонукані виступити зі святою ревністю і сповіщати слова, котрі Бог дасть їм. Гріхи Вавилону будуть викриті. Страшні наслідки примусового запровадження державною владою церковних постанов, наступ спіритизму, непомітне, але швидке поширення папської влади — все це буде виявлено. Ці урочисті застереження пробудять народ, їх будуть слухати тисячі тисяч, котрі ніколи не чули чогось подібного. Люди із здивуванням дізнаються про те, що Вавилон — це відступницька церква, яка внаслідок своїх заблуджень і гріхів відкинула послану їй небом істину. Коли люди звернуться до своїх колишніх учителів, з нетерпінням запитуючи їх: “Чи воно справді так?”, — то служителі будуть розповідати їм різні байки, пророкувати приємне, щоб заглушити їхній страх та заспокоїти сумління, що прокинулось. Оскільки буде багато таких, які не задовольняться тільки людським авторитетом, а вимагатимуть ясного доказу: “Так говорить Господь”, популярні служителі церкви, як і фарисеї в давнину, сповняться гнівом на всіх, хто піддасть сумніву їх авторитет. Вони оголосять, що ця вістка сатанинського походження, підбурюючи натовп грішників ганьбити і переслідувати тих, що проповідують її.ПБЛ 107.1

У міру того, як боротьба охоплюватиме все нові території, а увага людей буде звернена до зневаженого Закону Божого, сатана активізує свою діяльність. Сила, з якою буде проповідувана вістка, викличе лють в тих, що опираються їй. Духовенство докладатиме майже нелюдських зусиль, аби приховати від пастви світло. Всіма засобами воно намагатиметься відвернути увагу людей від цих життєво важливих питань. Церква спиратиметься на міцну руку державної влади, і в цій справі католики й протестанти об'єднаються. Коли рух запровадження обов'язкового святкування неділі ставатиме все сміливішим і рішучішим, то проти тих, хто дотримується заповідей Божих, буде застосована сила закону, їм будуть погрожувати штрафами і тюремним ув'язненням; декому запропонують впливові посади; всілякі нагороди та привілеї, щоб змусити їх відректися від своєї віри. Але їх непохитною відповіддю буде: “Доведіть на підставі Слова Божого, в чому полягає наша помилка”. Цю саму вимогу висунув у свій час Лютер, коли знаходився у подібних обставинах. Ті, кого видадуть на суд, стануть на захист істини, і дехто з їхніх слухачів приймуть рішення дотримуватися всіх заповідей Божих. У такий спосіб світло засяє для тисяч людей, які за інших умов ніколи нічого не дізналися б про ці істини.ПБЛ 108.1

Сумлінний послух Слову Божому буде вважатися за бунт. Засліплені сатаною батьки суворо й жорстоко поводитимуться зі своїми віруючими дітьми. Пани пригноблюватимуть своїх слуг, які дотримуються заповідей Божих. Родинні почуття охолонуть, дітей позбавлятимуть спадщини і виганятимуть з домівок. Слова апостола Павла: “Та й усі, хто хоче жити побожна у Христі Ісусі, — будуть переслідувані” (2Тим.3:12) виконаються буквально. Коли захисники істини відмовляться шанувати недільний день замість суботи, одні з них будуть вкинуті у в'язниці, другі заслані, а з третіми обійдуться як з рабами. З людської точки зору все це здається тепер неможливим, але коли стримуючий вплив Божого Духу буде забраний від людей і вони залишаться під владою сатани, котрий ненавидить божественні заповіді, тоді відбуватимуться дивні події. Якщо із серця людського зникне страх Божий і любов, воно може стати дуже жорстоким.ПБЛ 108.2

Як тільки наблизиться буря, багато з тих, які повірили у вістку третього ангела, але не освятилися через послух істині, відмовляться від власних поглядів і приєднаються до її противників. Об'єднавшись зі світом та перейнявши його духа, вони почнуть дивитися на речі так, як дивиться на них світ, а коли прийде час випробовування, вони виявляться готовими обрати легкий і популярний шлях. Талановиті люди, з приємними манерами, які колись раділи істині, використають свої здібності для того, щоб зводити душі. Вони стануть найлютішими ворогами своїх колишніх братів. Коли ті, які дотримують суботу, будуть віддані до супу за свою віру, ці віровідступники стануть найдіяльнішим знаряддям сатани: вони будуть зводити наклепи й оскаржувати їх, а фальшивими свідченнями й доносами підбурюватимуть проти них правителів.ПБЛ 109.1

Під час цього гоніння буде випробувана віра слуг Господніх. Вони сумлінно несли вістку застереження, покладаючись тільки на Бога і Його Слово. Дух Божий надихав їхні серця і спонукав говорити. Пройняті святою ревністю і сповнені силою Духа Божого, вони виконували свій обов'язок і проповідували доручене їм Богом слово, не замислюючись над наслідками. Вони не думали про свої земні інтереси й не прагнули зберегти свою репутацію, а то й життя. Однак, коли вони зустрінуться з опором і ганьбою, дехто, охоплений жахом, буде готовий вигукнути: “Якби ми могли передбачити наслідки наших слів, ми б мовчали...” Труднощі оточують їх з усіх боків. Сатана напосідає на них з великими спокусами, їм здається, що вони нездатні закінчити розпочату справу, їм погрожують розправою. І їхній початковий ентузіазм зник, однак вороття назад немає. Тоді в своїй крайній безпомічності вони шукатимуть сили у Всемогутнього. Вони пригадають, що слова, які говорили, були не їхніми, а належали Тому, Хто повелів їм звіщати застереження. Бог уклав істину в їхні серця, і вони не могли не проповідувати її.ПБЛ 109.2

Такі самі випробовування пережили мужі Божі в давні часи. Уїкліф, Гус, Лютер, Тіндаль, Бакстер, Уезлі вимагали, щоб усі вчення були перевірені на основі Біблії, і заявляли, що готові відректися від усього, що Біблія осуджує. Цих мужів переслідували з немилосердною жорстокістю, однак вони не переставали звіщати людям істину. Різні періоди в історії церкви відзначалися викриттям якоїсь особливої істини, котра відповідала потребам народу Божого на той час. Кожна нова істина прокладала собі шлях, незважаючи на ненависть і опір, а ті, що несли її світло, зазнавали спокус і випробувань. Коли з'являється нагальна потреба, Господь завжди дає народові особливу вістку. Хто ж насмілиться не сповіщати її? Він повеліває Своїм слугам дати світу останнє застереження милості. Вони не можуть мовчати, бо інакше їхні душі опиняться в небезпеці. Вісники Христові не повинні думати про наслідки. Вони покликані виконувати свої обов'язки, а наслідки полишити на розсуд Божий.ПБЛ 110.1

Коли боротьба досягне своєї кульмінації, слуги Божі знову відчують занепокоєння; їм здаватиметься, що то вони є причиною цієї кризи. Але власне сумління і Слово Боже запевнять їх в тому, що їхні дії були правильними, і хоч випробовування триватимуть, вони здобудуть нові сили, щоб витримати їх. Боротьба буде загострюватись і посилюватись, але їхня віра та відвага примножаться в час небезпеки, їхнім свідченням буде: “Ми не насмілюємося змінювати Слово Боже і розділяти Його святий Закон, називаючи одну його частину важливою, а іншу — неважливою, щоб здобути таким чином прихильність світу. Господь, Котрому ми служимо, спроможний визволити нас. Христос переміг земні сили, то ж чи варто боятися вже переможеного світу?”ПБЛ 110.2

Переслідування в усіх його різновидах е втіленням принципу, який існуватиме доти, поки існує сатана і християнство володіє життєвою силою. Жодна людина не може служити Богові, не викликаючи при цьому протидії духів темряви. Злі духи будуть напосідати на неї, стривожені тим, що її святий вплив зможе відняти в них здобич. З ними об'єднаються беззаконники, щоб за допомогою звабливих спокус розлучити її з Богом, бо для них приклад життя такої людини — це докір. Якщо вони не матимуть успіху в цьому, то намагатимуться підкорити сумління насильством.ПБЛ 111.1

Але доки Ісус буде залишатися в небесній святині Посередником людини, земні правителі й народи відчуватимуть стримуючий вплив Святого Духа. Він все ще певною мірою впливає на закони країн. Якби не було цих законів, то стан світу був би набагато гіршим, ніж тепер. Хоч багато наших правителів є активним знаряддям сатани, Бог також має Своїх мужів серед керівників держав. Ворог підбурює своїх слуг пропонувати заходи, які могли б перешкодити справі Божій, але державні мужі, котрі бояться Господа, перебувають під впливом святих ангелів і вживають неспростовні аргументи проти згубних проектів. Таким чином декілька людей стримуватимуть могутній потік зла. Протиборство ворогів істини буде стримане, щоб вістка третього ангела змогла зробити свою справу. Останнє застереження приверне увагу тих керівників, через яких Бог діє тепер, і деякі з них приймуть його і стоятимуть у лавах народу Божого під час горя.ПБЛ 111.2

Ангел, котрий приєднується до проповіді триангель-ської вістки, повинен освітити всю землю своєю славою. Ці пророчі слова свідчать про роботу, котра набере всесвітнього розмаху і супроводжуватиметься надзвичайною силою. Адвентистський рух 1840—1844 pp. був сповнений слави і проявів Божої сили; вістка першого ангела проповідувалась на кожному місійному полі світу, і в деяких країнах виник величезний інтерес до релігії, якого не спостерігалось ще з часів Реформації XVI ст., але рух, викликаний останнім застереженням третього ангела, багато в чому перевершить перший.ПБЛ 111.3

Робота буде подібна до тієї, котра мала місце в день П'ятидесятниці. Як “Ранній дощ” був посланий при злитті Святого Духа на початку проповіді Євангелія для того, щоб зійшло дорогоцінне насіння, так і “Пізній дощ” буде вилитий при закінченні цієї роботи, щоб достигло жниво. “І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Певний прихід Його, мов зірниці, і Він прийде до нас, немов дощ, пізній і ранній дощ, що напоює землю” (Осія 6:3).ПБЛ 112.1

“А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Господом, Богом своїм, бо Він дасть вам дощ ранній в міру і посилатиме вам дощ ранній й пізній” (Йоїла 2:23). “І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло... І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться!” (Дії 2:17, 21).ПБЛ 112.2

Велика справа Євангелія не завершиться з меншим проявом Божої сили, ніж на початку. Пророцтва, які виконалися при злитті раннього дощу на початку проповіді Євангелія, повинні знову виконатися при злитті Пізнього дощу під час її закінчення. Це “часи відради”, на які чекав апостол Петро, говорячи: “Покайтеся ж та наверніться, щоб стерті були ваші гріхи, щоб настали часи втіхи від лиця Господнього і щоб Він послав призначеного вам Ісуса Христа” (Дії 3:19—20).ПБЛ 112.3

Слуги Божі із сяючими святою ревністю обличчями поспішатимуть з одного місця до іншого, щоб звістити небесну вістку. Тисячі голосів проголосять це застереження по всій землі. Будуть творитися чудеса, хворі зцілятимуться, ознаки й чудеса супроводжуватимуть віруючих. Сатана також буде творити “фальшиві чудеса, так що й вогонь зводитиме з неба додолу перед людьми” (Відкр.13:13). Отже, мешканці землі повинні будуть визначити власну позицію.ПБЛ 112.4

Ця вістка буде поширюватись не стільки людською мудрістю, скільки глибоким переконанням Божого Духа. Докази вже були дані. Насіння було посіяне, тепер воно зійде і принесе плоди. Друковані твори, котрі розповсюджували місіонери, зробили свій вплив. Проте багатьом людям, на яких ця вістка справила велике враження, щось перешкодило до кінця пізнати істину та підкоритися їй. Тепер промені світла проникають усюди, істина постане у всій ясності, і щирі діти Божі розірвуть узи, які зв'язували їх. Сімейні зв'язки, церковні обов'язки тепер безсилі втримати їх. Істина дорожча за все. Незважаючи на сили темряви, які об'єдналися проти істини, велика кількість людей перейде на сторону Бога.ПБЛ 113.1