Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents

Боротьба і мужність

 - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    26 травня. Час для мужності

    “І сказав Йонатан до слуги, свого зброєноші: ‘Ходім, і перейдімо до сторожі тих необрізаних, може, Господь зробить поміч для нас, бо Господеві нема перешкоди спасати через багатьох чи через небагатьох’” (1 Сам. 14:6; див. також 1 Сам. 14:1-17).БМ 168.2

    Через гріх Саула, котрий самовпевнено приніс жертву, Господь не дозволив, щоб слава від перемоги над филистимлянами була присвоєна царем. Йонатан, царський син, — муж, котрий боявся Господа, став вибраним знаряддям у визволенні Ізраїлю. Спонукуваний Божественною силою, він запропонував своєму зброєносцю вчинити таємний напад на ворожий табір…БМ 168.3

    Вони разом таємно залишили табір, оскільки побоювалися, щоб їм не перешкодили. Ревно помолившись Тому, Хто провадив їхніх батьків, вони домовилися про ознаку, на підставі якої мають вирішити, що робити далі…БМ 168.4

    Наблизившись до фортеці филистимлян, двоє ізраїльтян опинилися на очах своїх ворогів, котрі, глузуючи, сказали: “Ось виходять із щілин євреї, що поховалися там”; кидаючи їм виклик, филистимляни додали: “Підіймися до нас, — і ми вам щось скажемо!”, сподіваючись провчити двох ізраїльтян за їхню сміливість. Ці слова були ознакою того, що Господь благословляє їхню справу. Зникнувши з очей филистимлян, воїни піднімалися вгору таємною і важкою для сходження стежиною, пробираючись до вершини скелі, яка вважалася неприступною і тому погано охоронялася. Таким чином вони увійшли до ворожого табору, вбивши вартових, котрі від несподіванки й страху не чинили жодного опору.БМ 168.5

    Небесні ангели охороняли Йонатана та його слугу, а також воювали на їхньому боці, і филистимляни падали перед ними (Патріархи і пророки, c. [623]).БМ 169.1

    Ці двоє чоловіків засвідчили, що діяли під впливом і за повелінням когось більшого, ніж земний полководець. Зовні їхній учинок здавався нерозважливим і суперечив усім військовим правилам. Але дії Йонатана не були спричинені людським безглуздям. Він не покладався на те, що може зробити сам і його зброєносець; син царя був інструментом, який Бог використовував в інтересах Свого народу (Біблійний коментар АСД, т. 2, c. [1015]. Коментар Е. Уайт).БМ 169.2

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents