Слова, з якими Соломон звертався до Бога в молитві перед стародавнім жертовником у Ґів'оні, свідчать про його покірливість і велике бажання прославити Господа. Він розумів, що без Божественної допомоги був безпорадним у виконанні покладених на нього обов'язків, як мала дитина. Соломон знав, що йому бракує мудрості; усвідомлення такої великої потреби спонукало його шукати цієї мудрості в Бога. У його серці не було егоїстичного бажання отримати знання, які підносили б його над іншими. Він бажав вірно виконувати покладені на нього обов'язки, тому обрав дар, завдяки якому під час його царювання Бог міг бути прославлений. Соломон ніколи не був таким багатим, мудрим і воістину великим, як тоді, коли визнав: “Я недоросток, не знаю виходу та входу”.БМ 209.3

Люди, котрі нині обіймають відповідальні посади, повинні намагатися засвоїти науку, що міститься в молитві Соломона. Чим вищу посаду обіймає людина, чим більша відповідальність лежить на ній, тим ширший вплив вона справлятиме і тим більшою повинна бути її залежність від Бога. Така людина повинна завжди пам'ятати, що покликання до духовної праці поєднується з покликанням обачно поводитися перед людьми. Перед Богом вона має бути, як учень. Посада сама по собі не приносить святості характеру. Людина стає по-справжньому великою, коли вшановує Бога і виявляє послух Його Заповідям (Пророки і царі, c. [30, 31]).БМ 209.4

Наші прохання до Бога не повинні виходити із серця, наповненого егоїстичними прагненнями. Господь закликає нас обирати ті дари, які примножать Його славу. Він бажає, щоб ми обирали небесне, а не земне. Господь відкриває перед нами широкі можливості й переваги спілкування з Небом. Він надихає нас прагнути до найбільш піднесених цілей і оберігає наші найцінніші скарби. Коли земне майно буде знищене, віруючий зрадіє небесному скарбу, багатству, яке не можна втратити внаслідок земних катаклізмів (Біблійний коментар АСД, т. 2, c. [1026]. Коментар Е. Уайт).БМ 209.5

1 липня. Договір з Богом

3 липня. Мудрість, щоб знати, про що просити