25 липня. Позбавлений егоїзму

“Ілля був людиною з подібними до нас нахилами, та помолився молитвою, аби не було дощу, і дощу не було на землі три роки й шість місяців. І він помолився знову, — і небо дало дощ, а земля зростила свій урожай” (Якова 5:17, 18; див. також 1 Цар. 18:41-46).БМ 233.5

З духовного досвіду Іллі ми можемо почерпнути багато важливих уроків. Коли на горі Кармел він підніс Богові молитву про дощ, його віра була випробувана, але він наполегливо продовжував просити Господа… Якби Ілля розчарувався і не помолився сьомий раз, то його молитви залишилися б без відповіді, однак він наполегливо благав доти, поки не отримав відповідь. Бог чує наші прохання, і, якщо ми покладаємося на Його Слово, Він вшанує нашу віру. Господь бажає, щоб усі наші інтереси були переплетені з Його планами, і тоді Він може благословити нас, оскільки ми не будемо присвоювати собі славу за ці благословення, а хвалитимемо Бога. Господь не завжди відповідає на нашу першу молитву, бо якби Він так чинив, то ми вважали б, що у нас є права на всі благословення й милість Бога. Замість того щоб досліджувати свої серця, перевіряючи, чи не плекаємо якісь вади і чи не потураємо гріху, ми б стали безтурботними, не усвідомлювали б свою залежність від Господа і не відчували б потребу в Його допомозі.БМ 233.6

Ілля упокорив себе до такої міри, що вже просто не міг привласнити славу собі. Традиція віддавати хвалу людям призводить до великого зла. Люди прославляють одне одного і тому починають думати, ніби честь і слава належать їм. Прославляючи людину, ми ставимо пастку для її душі й робимо саме те, чого бажає сатана… Тільки Бог гідний прославлення (Біблійний коментар АСД, т. 2, c. [1034, 1035]. Коментар Е. Уайт).БМ 234.1

Досліджуючи своє серце, Ілля вважав, що він ніщо, а Бог — усе. А коли він повністю відрікся від себе, коли поклався на свого Спасителя як на єдине Джерело сили та праведності, тоді прийшла відповідь на його молитву (там само, c. [1035]).БМ 234.2