15 лютого. Небезпечні вулиці

“І прибули обидва Анголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі, та й промовив: ‘Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й підете на дорогу свою’. А вони відказали: ‘Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці’” (Бут. 19:1, 2; див. також Бут. 19:1-14).БМ 55.3

Хоч Лот, племінник Авраама, влаштувався в Содомі, він був наповнений духом патріарха, духом доброти й гостинності. Помітивши двох незнайомців біля міської брами і знаючи про небезпеки, які з настанням темряви неодмінно підстерігатимуть їх у цьому нечестивому місті, Лот наполіг, щоб вони увійшли в його дім. Він не замислювався, на яку небезпеку наражав при цьому себе та свою сім'ю. Це була частина його життя — захищати тих, кому загрожувала небезпека, і піклуватися про подорожніх, а добро, безкорисливо вчинене двом незнайомим мандрівникам, привело в його будинок ангелів. Ті, кого Лот намагався захистити, самі захистили його. З настанням темряви він заради безпеки мандрівників привів їх до своєї оселі, а на світанку чужинці благополучно вивели Лота і його сім'ю за межі приреченого міста (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [342]).БМ 55.4

Лот не знав, ким вони були насправді, але ввічливість і гостинність були його звичаєм. Ці якості були частиною його релігії — наукою, яку він засвоїв від Авраама. Якби він не плекав у собі дух ввічливості, то міг би загинути разом з іншими мешканцями Содома. Чимало людей, зачиняючи двері своїх будинків перед мандрівниками, зачиняють їх перед Божими вісниками, які принесли б їм благословення, надію і мир.БМ 56.1

Кожний учинок, яким би незначним він не здавався, сприяє добру або злу. Вірність чи нехтування у виконанні навіть найменших обов'язків може відчинити двері щедрим благословенням або ж великим нещастям. Саме в малому випробовується характер. Щоденні діла самозречення, вчинені з радістю й від щирого серця, викликають Боже схвалення. Ми повинні жити не для себе, а для інших. Ми можемо зробити наше життя благословенням тільки шляхом самозречення, плекаючи в собі дух любові та безкорисливості. Невеликі вияви уваги та люб'язності можуть зробити життя щасливим; а нехтування ними може сприяти нещастю людей (Патріархи і пророки, c. [158]).БМ 56.2