Той факт, що Христос поніс гріхи всього світу, свідчить про достатність його жертви. Він одночасно виконував роль Дарувальника й дару, Священика й жертви (Лист 192, 1906 р.).ВЯЖ 123.2

У здійсненому для нього примиренні віруючий бачить таку ширину й довжину, висоту й глибину досконалості, таку повноту спасіння, придбаного безмежною ціною, що душа його переповнюється хвалою і подякою. Він бачить відображення слави Господньої та змінюється в той самий образ Духом Господнім (Ознаки часу, 4 липня 1892 р.).ВЯЖ 123.3

Великий Первосвященик приніс єдину жертву, котра має значення для майбутніх поколінь. Фіміам, який сьогодні кадять люди, людські молитви про звільнення душ із чистилища, не справляють впливу на Бога. Усі вівтарі й жертви, передання й вигадки, за допомогою яких люди сподіваються заслужити спасіння, не приносять користі… Христос — єдиний Носій гріха, єдина Жертва за гріх…ВЯЖ 123.4

Священики та правителі не мають права ставати між Христом і душами, за які Він помер, оскільки не наділені повноваженнями Спасителя та не спроможні прощати беззаконня і гріхи. Вони самі — лише грішні люди (Біблійний коментар АСД, т. 7, c. [913]. Коментар Е. Уайт).ВЯЖ 123.5

Молитва і сповідь мають бути піднесені тільки до Того, Хто одного разу увійшов заради всіх до святого місця. Христос проголосив: “А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа — Праведника” (1 Івана 2:1). Він спасе всіх, хто приходить до Нього з вірою (Біблійний коментар АСД, т. 7, c. [913]. Коментар Е. Уайт).ВЯЖ 123.6

Старший Брат нашого роду перебуває біля вічного престолу. Він бачить кожну душу, котра звернула Своє обличчя до Нього як до Спасителя (Служіння зцілення, c. [71]).ВЯЖ 123.7

Найважчий тягар, який ми несемо, — це тягар гріха… Христос здійме ношу з наших втомлених плечей. Він дасть нам спокій. Він також понесе тягар наших тривог і смутку. Ісус запрошує нас покласти на Нього всі наші турботи, бо Він носить нас у Своєму серці (там же).ВЯЖ 124.1

8 квітня. Чудове заміщення

10 квітня. Прообраз зустрівся з реальністю