25 вересня. Особливий день

Готуючись до Небес

І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш! (Єзек. 20:20).ВЯЖ 322.6

Суботу необхідно зробити такою цікавою для наших сімей, щоб вони з радістю вітали її щотижневий прихід (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [585]).ВЯЖ 323.1

Суботня школа та богослужебні зібрання займають не всю суботу. Частина її, що залишилася сім'ї, може стати найсвятішим і найдорожчим часом з усіх суботніх годин (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [358]).ВЯЖ 323.2

Сама вже думка про суботу має асоціюватися в дітей із красою природи… Щасливі ті батько й матір, котрі можуть навчати своїх дітей писаного Божого Слова за допомогою ілюстрацій, узятих зі сторінок розгорнутої книги природи; котрі можуть збиратися під зеленими деревами на свіжому чистому повітрі, щоб вивчати Слово та співом прославляти Небесного Отця (Виховання та освіта, c. [250, 251]).ВЯЖ 323.3

За гарної погоди нехай батьки гуляють зі своїми дітьми в полях і гаях. Серед краси природи розкажіть їм, для чого була встановлена субота. Опишіть їм велику Божу справу творіння, поясніть, що Земля вийшла з Його рук святою і прекрасною. Кожна квітка, кожен кущик, кожне дерево відповідали наміру їхнього Творця… Поясніть дітям, що гріх заплямував досконале Боже творіння, що тернина й будяки, смуток, біль і смерть є наслідками непослуху Богові. Навчіть їх бачити, що Земля, хоч і опоганена прокляттям гріха, продовжує являти Божу доброту (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [358]).ВЯЖ 323.4

Якщо ми зможемо розвивати в собі красу душі, яка відповідає красі навколишньої природи, тоді відбудеться злиття Божественної та людської сил.ВЯЖ 323.5

Коли сонце схиляється надвечір, нехай голос молитви та гімн хвали відзначать закінчення святого часу і запросять Бога брати участь у турботах трудового тижня (Лист 132, 1900 р.).ВЯЖ 323.6

Так батьки можуть зробити суботу тим, чим вона має бути, — найрадіснішим днем тижня. Вони поступово навчать своїх дітей ставитися до неї, як до приємності, дня Господнього святого та шанованого (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [359]).ВЯЖ 323.7