Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе! Отож, на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсіди передо Мною (Ісаї 49:15, 16).ВЯЖ 331.1

Церква Христа дуже цінна в Його очах. Вона подібна до шкатулки з Його коштовностями, до огорожі для захисту Божої отари (Біблійний коментар АСД, т. 6, c. [1118]. Коментар Е. Уайт).ВЯЖ 331.2

“Христос полюбив Церкву, і віддав Себе за неї”. Він придбав її Своєю кров'ю. Ми бачимо Сина Божого, Котрий ходить посеред семи золотих світильників. Ісус Сам підливає оливи в ці палаючі світильники. Він запалює їх. “У Ньому було життя, — і життя було Світлом людей” (Івана 1:4). Жодний світильник і жодна церква не світять самі по собі. Усе їхнє світло виходить від Христа… Всемогутній Господь Бог і Агнець — ось її світло (там же).ВЯЖ 331.3

Часом здається, що Господь забуває про небезпеки, які загрожують Його Церкві, та про рани, завдані їй ворогами. Але Бог не забуває. Ніщо в цьому світі не є таким дорогим для Божого серця, як Його Церква. І не за Його волею світський вплив ганьбить її репутацію. Господь не залишає Свій народ у владі диявольських спокус (Пророки і царі, c. [590]).ВЯЖ 331.4

Бог заявляє, що навіть мати може забути своє дитя, але “Я тебе не забуду”… Господь виявляє найніжнішу турботу про Своїх дітей, і перед Його обличчям пишеться пам'ятна книга, щоб Він ніколи не забув жодного зі Своїх дітей, якими опікується.ВЯЖ 331.5

Усі земні зв'язки гинуть,
Один на одного повстає,
Матері дітей залишають,
Небо і земля промине.
Незмінне лише одне:
Божа до тебе любов (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [329, 330]).ВЯЖ 331.6

30 вересня. Запрошення до небесного дому

2 жовтня. Місто сховище