137. Християнська товариськість і люб'язність

Божий народ загалом приділяє надто мало уваги культивуванню християнської товариськості. Цю галузь виховання не варто випускати з поля зору чи нехтувати нею в наших школах.ВМ 306.1

Учнів необхідно навчати, що вони не є незалежними одиницями, натомість кожен із них — це нитка, яка має з'єднатися з іншими нитками задля створення тканини. Жоден заклад не може навчити цього краще, ніж шкільна родина. Тут учні щодня мають такі можливості, які при використанні дуже сприятимуть формуванню соціальних рис їхнього характеру. Вони спроможні використати свій час і можливості таким чином, аби сформувати характер, який зробить їх щасливими й корисними. Хто замикається в собі, не бажаючи принести благословення ближнім завдяки дружньому спілкуванню, той втрачає багато благословень. Адже, контактуючи з іншими, розум шліфується й удосконалюється; у товариському спілкуванні відбуваються знайомства та зароджується дружба, наслідком якої є єдність сердець і атмосфера любові, такі приємні в очах Неба.ВМ 306.2

Люди, котрі скуштували любов Христа, повинні особливо розвивати в собі товариськість, оскільки таким чином вони можуть придбати душі для Спасителя. Христос не буде прихований у їхньому серці як вимріяний скарб, священний і приємний, призначений винятково для них. Так само і любов Христа вони виявлятимуть не тільки до тих, хто їм подобається. Учнів потрібно навчати, щоб вони, подібно до Христа, виявляли доброту, співчуття і товариськість до нужденних, навіть якщо вони не належать до вибраного кола їхніх товаришів. Ісус завжди і всюди виявляв сповнену любові зацікавленість у людській родині, поширюючи навколо Себе світло підбадьорливого благочестя. Учнів слід навчати прямувати Його слідами, виявляти християнську зацікавленість, співчуття й любов до своїх юних друзів, намагаючись привести їх до Ісуса. Христос має бути в їхніх серцях Джерелом води, що тече в життя вічне, відсвіжуючи всіх, з ким вони спілкуються.ВМ 306.3

Бог вважає дорогоцінним охоче, сповнене любові служіння, здійснюване для людей у час їхньої потреби. Таким чином, якщо учні вірні своєму віровизнанню, вони навіть під час навчання в школі можуть стати місіонерами для Бога. На все це необхідний час, але використаний на такі справи час проведений із користю, оскільки учень навчається нести християнство у світ.ВМ 307.1

Христос не відмовлявся від дружнього спілкування з людьми. Коли Його запрошував на гостину фарисей чи митник, Він приймав запрошення. У таких випадках кожне сказане Ісусом слово було для Його слухачів запахом життя — на життя, бо Він використовував цей час трапези як нагоду викласти багато цінних уроків, пристосованих до їхніх потреб. Таким чином Христос навчав Своїх учнів, як їм потрібно поводитися в товаристві як людей релігійних, так і далеких від релігії (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [172, 173]).ВМ 307.2