Жива віра

Послідовник Христа повинен мати віру в серці, адже без цього неможливо догодити Богові. Віра — це рука, що тримається за допомогу Безмежного. Це засіб, завдяки якому оновлене серце починає битися в унісон із серцем Христа.ВМ 72.3

У спробах дістатися домівки під час бурі орлиця часто змушена шукати пристановища у вузьких ущелинах гір. Темні грізні хмари проносяться між нею та сонячними вершинами, де розташоване її гніздо. Деякий час вона здається розгубленою, кидається то в один, то в інший бік, б'ючи своїми сильними крилами, неначе розганяючи густі хмари. Своїм відчайдушним криком орлиця будить гірських голубів, марно намагаючись вирватися зі своєї в'язниці. Врешті-решт вона стрімко підіймається в темряву, і за хвилину в захмарній сонячній височині лунає її пронизливий переможний крик. Темрява й буря залишилися внизу, орлиця перебуває в сяйві небесного світла. Діставшись своєї милої домівки на височезній скелі, вона заспокоюється. Пробившись крізь темряву, вона досягла світла. Пташині це вартувало зусиль, однак вона була винагороджена, досягнувши бажаної мети.ВМ 72.4

Це єдиний шлях, яким ми можемо йти як послідовники Христа. Ми повинні виявляти таку живу віру, котра проникає за хмари, що, наче густа стіна, розділяють нас із небесним світлом. Ми маємо досягти вершин віри, де панує мир і радість у Святому Дусі.ВМ 73.1