Християнське спілкування

Боротьба, у якій ви маєте брати активну участь, відбувається у вашому щоденному житті. Під час випробування чи звіряєте ви свої бажання зі Словом Божим, чи в ревній молитві шукаєте поради Ісуса? Багато хто стверджує, що немає жодної шкоди в тому, аби піти на концерт замість молитовного зібрання чи не відвідувати зібрань, на яких слуги Божі звіщають небесну вістку. Для вас безпечно бути саме там, де пообіцяв перебувати Христос.ВМ 102.1

Хто дорожить словами Ісуса, той не відвернеться від молитовного богослужіння або зібрання, на яке був посланий Господній вісник, щоб сказати їм істини вічної цінності. Христос проголосив: “Де двоє або троє зберуться в Ім'я Моє, там і Я серед них!” Чи можете ви дозволити собі обрати задоволення, втрачаючи благословення? Саме потурання в цьому питанні справляє сильний вплив не тільки на ваше власне життя і характер, а й на життя і характер тих, з ким ви спілкуєтеся.ВМ 102.2

Якби всі, хто визнає себе послідовником Христа, справді були такими, то вони б мали розум Христа і чинили діла Божі. Ці люди б опиралися спокусі потурати власному “я” та показали, що не цінують легковажні задоволення цього світу більше, аніж перевагу зустрітися із Христом на спільному зібранні. Тоді вони справляли б сильний вплив на інших, спонукуючи наслідувати їхній приклад.ВМ 102.3

Учинки говорять голосніше за слова, та любителі задоволень не цінують багатих благословень від перебування в зібранні Божого народу. Вони не цінують перевагу заохочувати своїх друзів піти з ними, сподіваючись, що їхні серця будуть зворушені Духом Господнім. Хто іде разом з ними на світські зібрання? Там немає Ісуса, аби благословляти присутніх. А сатана наштовхне на багато думок, які витісняють із серця істини вічного значення. Тут він має нагоду затьмарити істину, змішуючи правду з неправдою.ВМ 103.1

Відвідуючи світські зібрання, людина виховує в собі смак до збудливих розваг, що послаблює моральну силу. Любителі задоволень можуть мати вигляд благочестя, проте не мають живого зв'язку з Богом, їхня віра мертва, ентузіазм згас. Вони не відчувають обов'язку сказати своєчасно слово душам, які не перебувають у Христі, та переконувати їх віддати свої серця Господу (Наставник молоді, 23 квітня 1912 р., а також Наставник молоді, 30 березня 1893 р.).ВМ 103.2