9 січня. Упокорені проголошують вістку спасіння

“До того ж ми маємо найдостовірніше пророче слово, і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що світить у темному місці, доки не почне розвиднятися день і не засяє ранкова зоря в серцях ваших” (2Петр.1:19).ДПХ 113.1

Ця вістка (Відкр.14:6-7) є складовою частиною вічного Євангелія. Проповідь Євангелія була довірена не ангелам, а людям. Ангелам доручено керувати цією справою, стежити за великим рухом спасіння людей, але звершують роботу євангелізації на Землі саме Божі слуги.ДПХ 113.2

Сповіщали світові цю вістку вірні мужі, котрі прислухалися до голосу Божого Духа та вчення Його Слова, — це ті, що звернулися до “найдостовірнішого пророчого слова” “як до світильника, що світить у темному місці, доки не почне розвиднятися день і не засяє ранкова зоря” (2Петр.1:19). Вони шукали пізнання Бога більше, ніж інших скарбів, вважаючи, що набуття мудрості “ліпше від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її” (Прип.3:14). І Господь відкрив їм великі таємниці Царства. “Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм” (Псал.24/25:14).ДПХ 113.3

Не вчені богослови отримали пізнання істини і проповідували її. Якщо б ці вчені мужі були вірними сторожами, пильно і з молитвою досліджували Святе Письмо, то вони знали б: надійшла ніч; пророцтва відкрили б їм майбутні події. Та вони виявилися не такими, і євангельська вістка була доручена простішим людям. Ісус сказав: “Ходіть, поки ще світло, щоб темрява не обгорнула вас” (Йоан 13:35). Той, хто не приймає світла, посланого від Бога, або ж не бажає шукати його, коли воно близько від них, той лишається у темряві. Але Спаситель запевняє: “Хто йде вслід за Мною, не буде ходити в темряві, а матиме світло життя” (Йоан 8:12). Ті, хто твердо й непохитно прагнуть виконати Божу волю, приймаючи світло, прозріють ще більше; для них засяє небесна зоря, і вони сповна зрозуміють істину (Велика боротьба, c. [312]).ДПХ 113.4