17 лютого. Остання варта

“Тож пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде Господар до дому: ввечері чи опівночі, чи коли півні співатимуть, чи вранці. Щоб прийшовши несподівано, не застав вас сплячими” (Марк.13:35-36).ДПХ 153.1

Я бачила групу людей. Їхні очі були спрямовані до небес, а вуста промовляли Господні слова: “І що я кажу вам, те всім кажу: пильнуйте!” (Марк.13:37). Господь звертає увагу на зволікання перед настанням ранку. Але це не означає, що вони повинні послабити свою пильність, через те, що ранок не надходить тоді, коли вони його чекали.ДПХ 153.2

Я бачила, що неможливо бути поглинутими земними турботами та інтересами, збільшувати своє земне багатство і водночас чекати і пильнувати, як звелів Спаситель. Ангел сказав: “Вони можуть мати лише один світ і, щоб придбати небесний скарб, вони повинні пожертвувати земним. Такі не можуть володіти двома світами”.ДПХ 153.3

Мені було показано, як в минулому одна сторожа змінювалася іншою. Хіба повинні ми послабити через це свою пильність? Аж ніяк! Тепер ще більша необхідність у постійному пильнуванні, бо часу лишилося ще менше, ніж коли заступила перша варта. Якщо ми неослабно пильнували тоді, то маємо ще більшу потребу в пильнуванні під час другої варти. Від другої варти ми перейшли до третьої. Якщо послабимо свою пильність, то немає нам ніякого виправдання. Третя варта вимагає докласти втричі більше пильності. Втратити терпіння тепер — означає звести нанівець усю колишню наполегливу пильність. Довга похмура ніч виснажує, але надходження ранку відкладається з ласки Божої, бо коли б Господь прийшов, то багато хто залишився б ще не готовим. Бог не бажає, щоб Його народ загинув, тому Він і зволікає.ДПХ 153.4

Розбіжність між тими, хто любить світ, і тими, хто любить Христа, очевидна і вражаюча. Якщо прихильники світу докладають усіх зусиль, щоб придбати земні скарби, то Божі діти не спілкуються зі світом, а своїм очікуванням, пильністю і дбайливістю показують, що вони перевтілені, і їхній дім вже не тут; вони чекають кращої, небесної країни.ДПХ 153.5