22 лютого. Чому Христос зволікає приходом?

“Я кажу вам, брати, що час короткий” (1Кор.7:29).ДПХ 158.1

Проголошуючи Божу вістку, ангели говорять людям, що час дуже короткий. Про цс мені сповіщали завжди. Правда, часу виявилося більше, ніж ми чекали в перші дні проголошення цієї вістки. Наш Спаситель не прийшов тоді, коли ми Його чекали. Можливо, Слово Господнє невірне? Ні в якому разі! Майте на увазі, що обітниці та перестороги Слова здебільшого умовні, символічні, а не буквальні.ДПХ 158.2

Бог доручив Своєму народові певну роботу на цій землі. Вістку трьох ангелів потрібно донести людям, думки віруючих повинні бути спрямовані до Небесного Святилища, куди увійшов Христос, щоб звершити примирення для Свого народу. Прийшов час запровадити суботню реформу. Пролом у Божому Законі потрібно ліквідувати. Вістку проголошуйте голосно, щоб усі мешканці Землі могли прийняти пересторогу. Послухом істині Божий народ повинен очистити свої душі й підготуватися до зустрічі з Ним, щоб у час Його приходу бути бездоганним.ДПХ 158.3

Якщо б адвентисти після великого розчарування 1844 р. твердо трималися своєї віри й одностайно йшли шляхом, вказаним Божим Провидінням, приймаючи триангельську вістку і в силі Святого Духа проголошуючи її світові, тоді Господь могутньо співпрацював би з ними. Роботу було б завершено, Христос уже прийшов би з нагородою для Свого народу.ДПХ 158.4

Але сумніви та невизначеність унаслідок розчарування позбавили багатьох віруючих адвентистів віри. Отже, справа зазнала перешкод і світ залишився в темряві.ДПХ 158.5

Сорок років ізраїльтяни через зневагу, нарікання й обурення не могли ввійти до Ханаану. Ті ж самі гріхи загальмували входження теперішнього Ізраїлю до небесного Ханаану. І не тому, що в Божих обітницях міститься якась помилка. Невір'я, тяжіння до земного, непосвячення і незгоди серед тих, що називають себе Господнім народом, тримають нас у цьому світі гріха й смутку вже багато років.ДПХ 158.6